Корупційний шлейф не перешкода: Вища рада планує призначити голову Державної судової адміністрації

Конкурс на голову Державної судової адміністрації показав, що критерій доброчесності для Вищої ради правосуддя не є визначальним, попри зобов’язання перед Європейським Союзом. 

22 грудня ВРП планує обрати нового голову Державної судової адміністрації. За підсумками конкурсу рекомендованих кандидатів двоє: Віктор Кощинець, Перший заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, та Максим Пампура, який уже майже два роки виконує обов’язки голови ДСА. Проте усе виглядає так, ніби переможець був визначений заздалегідь.

Максим Пампура посів перше місце за результатами тестування на знання законодавства та виконання ситуаційного завдання. Голова ВРП Григорій Усик публічно називав його «ефективним менеджером», а сама ВРП регулярно давала Пампурі щедрі премії. Сумнівів у тому, кого саме збираються призначити на посаду в орган з річним бюджетом близько 16 млрд грн, майже не залишається.

• До призначення т.в.о. голови ДСА Максим Пампура був заступником голови ДСА Олексія Сальнікова. Вищий антикорупційний суд визнав Сальнікова винним у зловживанні впливом та засудив його до 3 років позбавлення волі.
• За версією НАБУ і САП, у березні 2023 року Сальніков отримав $7,5 тисяч хабаря, з яких $5 тисяч мали бути передані суддям Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (КАС ВС), а решта — залишитися йому за «посередницькі послуги». Гроші призначалися за ухвалення рішення на користь ТОВ «Форватер Плюс», скарга якого перебувала на розгляді КАС ВС.
• І ось тут у вироку ВАКС з’являється Максим Пампура. Він фігурує у справі як свідок, який, за версією обвинувачення, за дорученням Сальнікова їздив домовлятися із суддями КАС ВС щодо потрібного рішення. У суді він підтвердив сам факт розмови із Сальніковим, після якої пішов у приміщення КАС ВС. Але далі Пампура «забув», з ким саме він там розмовляв і про що була розмова.

Цікаво, що у схожих ситуаціях, коли фіксувалися домовленості суддів про «потрібні» рішення (зокрема у справах Гальонкіна, Томилка, Крючко), ВРП подавала таких суддів на звільнення. Але коли йдеться про призначення голови ДСА — органу, який розпоряджається мільярдами бюджетних коштів, — цей факт біографії, схоже, перестає бути проблемою.

Минулого місяця Рахункова палата оприлюднила нищівний звіт щодо діяльності ДСА під керівництвом Пампури. Серед іншого аудитори встановили:

• ДСА не змогла організувати закупівлю елементарних лав і трибун для залів судових засідань.
• Майже половина бюджетних коштів іде на утримання самої ДСА та її територіальних управлінь — замість забезпечення місцевих і апеляційних судів.
• Поки сотні мільйонів гривень залишались у ДСА, у судах накопичувалися борги із зарплат працівникам апаратів і суддівської винагороди.
  

Вимога Дорожньої карти з верховенства права — провести меритократичний конкурс на посаду голови ДСА, який включає перевірку доброчесності та професіоналізму. Призначення на посаду особи, яка пов’язана із корупційною справою означатиме, що доброчесність проігнорували. Цей ризик є особливо гострим з огляду на те, що двоє попередніх очільників ДСА були замішані у корупційних діях.  Це також ставить під ризик виконання Дорожньої карти і наших зобов’язань перед ЄС. 

Чи готова ВРП  продемонструвати вибіркові стандарти та взяти на себе відповідальність за призначення людини з таким бекграундом і такими результатами роботи? Відповідь побачимо вже 22 грудня.