86% cудового збору в Україні витрачається на зарплати суддів
Впродовж 2020 року низка українських судів заявила про відсутність фінансування для забезпечення базових потреб суду: поштових марок та паперу для відправлення кореспонденції. Через це суди відмовляються належно повідомляти учасників судових процесів про рішення суду, призначені засідання у справі та інші процесуальні дії.
В той же час, кожний позивач в Україні зобов’язаний сплатити судовий збір, мінімальна вартість якого становить 908 грн. Ці кошти мали б спрямовуватись в тому числі, на друк судових рішень та кореспонденцію. Лише у 2020 році українці заплатили майже 3 млрд грн судового збору.
Чому ж бракує коштів на марки та папір?
За інформацією журналістів Bihus.info, критична нестача канцелярії у судах спричинена тим, що 86% судового збору йдуть не на забезпечення судочинства, а на заробітні плати суддям. На придбання канцелярії та зарплати працівникам апаратів судів коштів вже не лишається.
За розподіл коштів всередині судової влади та її матеріальне забезпечення відповідальна Державна судова адміністрація (ДСА), на функціонування якої у 2020 році передбачено понад 15 млрд грн.
Як повідомляла Фундація DEJURE, Вища рада правосуддя з листопада 2020 року утримує на посаді в.о. голови ДСА недоброчесну Людмилу Гізатуліну та відмовляється оголосити відкритий конкурс на зайняття вакантного місця голови.
“Вища рада правосуддя продовжує консервувати проблеми у судовій владі. Чинне керівництво ДСА довело свою профнепридатність – не можуть навіть марки в суди купити.
Потреба якнайшвидшого конкурсу на голову Державної судової адміністрації очевидна всім, крім членів Вищої ради правосуддя. Ймовірно, ВРП планує використати ще і фінансову кризу в судах для подальшого збільшення свого впливу на судову владу,”
– вважає Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE
