Нетверезе водіння та вплив на свідків: чи уникне суддя Кітов відповідальності?

Вища рада правосуддя розглядає дисциплінарну справу судді Олександра Кітова — про ймовірне нетверезе водіння, спроби домовитися зі свідками. Це рішення вплине на його подальшу кар’єру.

Історія почалася з аварії в листопаді 2023 року й завершилася закриттям адміністративного провадження в районному суді. Тепер справа стала тестом для ВРП: чи готова інституція реагувати не лише на ймовірне нетверезе водіння судді, а й на заяви про тиск на свідків і спроби домовленостей. 

Контекст

15 листопада 2023 року, за даними поліції, суддя Кітов спричинив ДТП, врізавшись у припаркований Nissan Juke. За даними розслідування, авто врізалося у припаркований Nissan Juke. Суддя відмовився проходити тест «Драгер», однак медогляд зафіксував 1,65 проміле алкоголю в крові при допустимій нормі 0,2 проміле. Згодом захист заявив, що за кермом нібито був знайомий дружини судді Петро Ковч. На цій підставі суд закрив адміністративне провадження. 

Фундація DEJURE подала скаргу щодо поведінки судді, після чого дисциплінарне провадження розглядала Друга Дисциплінарна палата ВРП. 22 жовтня 2025 року Друга ДП ВРП притягнула Кітова до дисциплінарної відповідальності та внесла подання про звільнення. Після оскарження справу розглядає ВРП у повному складі. Вона допитує свідків і має ухвалити остаточне рішення щодо дисциплінарної відповідальності судді. 

Що стало відомо на засіданні ВРП:

На засіданні допитали Адама Саноцького, який першим повідомив про ДТП і був на місці події. Він заявив, що після удару бачив біля авто лише Кітова. Це суперечить версії захисту про те, що за кермом був інший чоловік. 

Саноцький також заявив про спроби вплинути на нього після письмових пояснень у дисциплінарній справі. За його словами, з ним вийшов на зв’язок чоловік, який представився працівником поліції і запропонував “допомогти судді уникнути відповідальності”. За словами Саноцького, невідомі люди  натякали, що відео “під контролем”, радили “написати так, як їм вигідно” й обіцяли “хорошу допомогу в майбутньому” — якщо він не свідчитиме проти судді. Згодом, за словами свідка, до його батька звертався Тарас Жмура, начальник слідчого відділення ГУ Національної поліції у Львівській області, і просив вплинути на сина.

Ще одним важливим моментом стало впізнання Кітова. Під час засідання Саноцькому показали фотографію судді, і він підтвердив, що саме цю людину бачив біля автомобіля одразу після ДТП.

Позиція Саноцького заслуговує поваги: попри спроби впливу, він не змінив своїх свідчень і не погодився допомагати комусь уникнути відповідальності. У ситуації, де на людей можуть тиснути через зв’язки в правоохоронних органах,це смілива й чесна позиція. 

Суперечливі свідчення 

Окремої уваги потребують свідчення Вовченко Ілони та Таргонь Андрія, які нібито підтверджують версію захисту. Однак час і обставини появи їхніх заяв викликають сумніви. 

По-перше, під час підготовки справи обидва свідки уникали комунікації з дисциплінарними інспекторами: не відповідали на запити, дзвінки й повідомлення. Це ускладнило збір первинних пояснень і залишило прогалини в матеріалах справи. 

По-друге, нотаріальні заяви обох свідків з’явилися вже після рішення Другої ДП ВРП про притягнення Кітова до відповідальності, а згодом їх подали до суду і ВРП. Інспектор звернув увагу, що заяви оформили ще до того, як ВРП мала вирішити питання про прийняття скарги й поновлення строків. Це викликає питання про їхню мотивацію та своєчасність. 

По-третє, у справі є інші покази про спроби впливу на свідків. Тому раптова поява заяв від людей, які раніше уникали контакту, викликає підозри про можливу координацію чи зовнішній тиск.

Позиції сторін

Суддя Олександр Кітов не брав участі в ключовому засіданні ВРП щодо скарги на рішення Другої ДП ВРП. Його інтереси представляли троє адвокатів, які переконували ВРП не підтримувати позицію дисциплінарного інспектора Ігоря Троня. 

Захист наполягав, що справа «побудована не на доказах, а на сумнівах». Ключовий аргумент адвокатів — адмінпровадження щодо Кітова закрили через «відсутність складу правопорушення». Втім, дисциплінарне провадження має інший предмет розгляду, ніж адміністративна справа. ВРП оцінює поведінку судді з точки зору суддівської етики та впливу такої поведінки на авторитет правосуддя.

Захист також наполягав, що за кермом нібито був не Кітов, а знайомий його дружини. На підтвердження цієї версії захист посилається на нотаріальні заяви Вовченко і Таргонь. Адвокати просили викликати свого свідка — Назара Олександра Григоровича. За їхніми словами, він був із суддею в кафе під час ДТП і може підтвердити, що Кітов не був за кермом. ВРП задовольнила клопотання. 

Вплив, безкарність і конкурс до апеляції

Справа судді Олександра Кітова — вже не лише про ймовірне нетверезе водіння. Це маркерний кейс про відповідальність судді і можливий тиск чи навіть підкуп свідків. Від того, яке ВРП ухвалить рішення, залежатиме довіра до суддівського врядування. 

Особливо тривожно, що Кітов одночасно бере участь у конкурсі до апеляційного суду і може піти на підвищення у суддівській кар’єрі. Водночас він уже відсторонений від здійснення правосуддя через подання Другої ДП про звільнення. 

Рішення про звільнення стало б чітким сигналом: суддівська влада не може бути простором для домовленостей. Якщо ВРП обере м’яку відповідь, це може створити небезпечний сигнал: навіть серйозні питання до поведінки судді не мають реальних наслідків. 

Фундація DEJURE, як ініціаторка скарги, очікує, що ВРП обере не зручний компроміс, а прозорість, неупередженість і стандарти суддівської етики. Рішення у справі Кітова має показати, чи готова ВРП притягувати суддів до відповідальності за неприйнятну поведінку.