Аналітики з’ясували, як зникають судові рішення з Державного реєстру
По-перше, згідно з законодавством, є можливість обмежити доступ до текстів судових рішень, коли справа розглядалася в закритому режимі. В таких випадках певна інформація повинна була вилучатись із загального доступу. Втім, наразі системи документообігу судів не передбачають технічних можливостей для суддів частково позначити ту частину інформації, яка не повинна потрапити в загальний доступ. Тобто, рішення може оприлюднюватися або ж в повному обсязі, або ж з обмеженням доступу до всього його тексту. При цьому, обмеження суддею доступу до рішення прийнятого на закритому засіданні неможливо оскаржити ні в апеляційному порядку, ні перед самим суддею/колегією, яка ухвалила таке рішення.
По-друге, в низці випадків доступ до судових рішень обмежується не на підставі Закону, а на виконання постанов слідчих/детективів чи прокурорів. Така можливість не передбачена законодавством взагалі.
В рамках кримінального провадження хтось із вищезазначених суб’єктів виносить постанову, якою зобов’язує адміністратора Реєстру «приховати» певні рішення (від усіх його користувачів). Обґрунтовують це по-різному: заборона розголошувати відомості досудового розслідування (мовляв, це завдасть шкоди слідству чи іншим інтересам) чи захист життя, здоров’я та майна осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Приховування текстів часом дійсно виправдане, адже, коли певне судове рішення потрапляє до Реєстру, до нього отримують доступ, зокрема, судді та працівники апаратів всіх судів України. На жаль, уже траплялися випадки, коли такі особи розкривали відомості про хід розслідування зацікавленим особам. Наприклад, у 2017 НАБУ направило до суду обвинувальний акт щодо помічниці судді Солом’янського районного суду міста Києва, яка надавала адвокату судові рішення, ухвалені за результатами розгляду клопотань детективів.
Однак законодавство передбачає лише підстави для неоприлюднення рішень, а не приховування вже оприлюднених або ще не ухвалених рішень у певній справі (на майбутнє). Тому такий механізм обмеження доступу до рішень видається сумнівним з точки зору законодавства.
Більше про ризики такої ситуації та потенційні рішення читайте в повному тексті дослідження за посиланням.
Дослідження підготовлене за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію NED.
