Рік роботи Служби дисциплінарних інспекторів: велика кількість скарг і проблема зарплат
Служба дисциплінарних інспекторів (СДІ) презентувала результати першого року своєї роботи. Це одна з небагатьох публічних нагод, коли Служба змогла детально розповісти не лише про статистику притягнень, а й про виклики та пропозиції, які могли б покращити ефективність притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
За словами керівника СДІ Тараса Кузика, Служба виконала індикатори, передбачені програмою ЄС Ukraine Facility, від яких залежить отримання Україною фінансової допомоги. За рік дисциплінарні інспектори одноособово та дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (ВРП) розглянули 10 382 скарги — це на 15% більше, ніж у 2024 році, коли СДІ ще не працювала.
За результатами розгляду:
- відкрили 383 дисциплінарні справи;
- підготували 163 висновки про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;
- у 92 справах дисциплінарні палати ухвалили рішення про притягнення суддів до відповідальності;
- щодо 15 суддів застосовано найсуворіше стягнення — подання про звільнення з посади.
Водночас значну частину презентації присвятили викликам, з якими Служба стикається щодня:
- Лише у 2025 році до ВРП надійшло близько 11 тисяч дисциплінарних скарг — на 36% більше, ніж роком раніше. При цьому всі скарги, подані після запуску СДІ, мають бути розглянуті дисциплінарними палатами протягом 18 місяців. Якщо цього не відбувається, справи закриваються через сплив строків. За перший рік роботи СДІ розглянули лише близько 34% пріоритетних скарг — тих, що можуть призвести до звільнення судді або мають значний суспільний інтерес. Щоб зменшити навантаження, представники СДІ запропонували надати інспекторам право одноособово залишати скарги без розгляду та повертати їх за всіма шістьма підставами, передбаченими ч. 1 ст. 44 закону «Про Вищу раду правосуддя».
- Під час дискусії голова парламентського комітету з питань правової політики Денис Маслов поцікавився, чи допоможе звуження кола скаржників зменшити кількість скарг — як це рекомендувала Венеційська комісія. Представники СДІ та ВРП цю ідею не підтримали. Інспектор Валерій Осєтров і заступниця голови ВРП Оксана Кваша наголосили, що таке звуження не дасть бажаного ефекту, а радше допоможе уникати дисциплінарної відповідальності. За словами Осєтрова, більшість безпідставних скарг подають учасники процесів, незадоволені судовими рішеннями, тоді як значна частина дисциплінарних покарань ґрунтується саме на зверненнях інших осіб, зокрема громадськості.
- Окремий блок проблем — кадровий. Голова Конкурсної комісії з добору СДІ Реда Мольєне повідомила, що низький рівень оплати праці вже створює труднощі з набором кандидатів і загрожує відтоком чинних інспекторів. Пані Мольєне додала: «Чесно кажучи, зарплати не такі вже й високі у Службі, а робота передбачає величезне навантаження та складні процедури, виступати перед Вищою радою правосуддя – це непросте завдання для будь-якого фахівця». Заступниця керівника СДІ Вікторія Недибалюк уточнила, що інспектори отримують близько 55 тисяч гривень на місяць — майже вдвічі менше, ніж у середньому судді першої інстанції, справи яких вони розглядають. При цьому вимоги до кандидатів і конкурсні процедури для інспекторів і суддів є співмірними. Тому для збереження чинних інспекторів та залучення на вакантні посади в СДІ професійних та доброчесних юристів необхідним є підвищення заробітної плати на рівні суддів першої інстанції.
- Серед інших проблем — нерівномірне ставлення членів ВРП до інспекторів, яких подекуди сприймають не як незалежних суб’єктів дисциплінарного процесу, а як помічників. Йшла мова про необхідність переходу від патерналізму до партнерських відносин між членами ВРП та інспекторами. Додатково інспектори перевантажені технічними функціями — викликом учасників, організацією ознайомлення з матеріалами справ, які могли б виконуватися секретаріатом ВРП.
- Під час заходу СДІ також озвучила низку пропозицій: надати інспектору-доповідачу право оскаржувати рішення дисциплінарної палати (детальніше в нашій аналітиці), визначити механізм повідомлення про втручання в діяльність інспектора, а також запровадити реальний механізм притягнення адвокатів до відповідальності за подання безпідставних дисциплінарних скарг. Водночас останнє матиме обмежений ефект без реформи дисциплінарних органів адвокатури.
Перший рік роботи Служби дисциплінарних інспекторів показав: інституція здатна продукувати результат і виконувати міжнародні зобов’язання України. Але без вирішення системних проблем — насамперед перевантаження потоком нових скарг, покладення на інспекторів технічних обов’язків і конкурентної оплати праці — говорити про сталий розвиток Служби поки зарано.
