Роль судді Верховного Суду у скандальному “законі Мазепи”: ідеолог чи проходив повз?
“Закон Ігоря Мазепи” (4292-IX), який набрав чинності 9 квітня 2025 року, дозволяє недобросовісним забудовникам відібрати земельні ділянки у громад і держави. Виявляється, причетним до розробки цього законопроєкту став суддя Верховного Суду Василь Крат. Крат заперечує свою участь, однак стенограма засідання Комітету з питань правової політики — свідчить про протилежне. Хто бреше і про що це свідчить — розповідаємо далі.
Чим небезпечний “закон Мазепи”
Закон передбачає: якщо з моменту незаконного привласнення землі минуло понад десять років, то держава або громада більше не зможуть її повернути у свою власність. Якщо ж суд ухвалить повернення землі до десяти років після відчуження — держава або громада мають компенсувати новому власнику ринкову вартість.
Це небезпечно для земель територіальних громад, які були відчужені з порушенням. Також це може зробити неможливим повернення лісів, прибережних смуг та інших природних територій. Зокрема першою жертвою цього закону вже став Протасів Яр. Загроза також існує й для Чернечого лісу на Київщині, — повідомила громадська ініціатива “Голка”.
До чого тут суддя Верховного Суду Василь Крат?
Законопроєкт, який згодом став “законом Мазепи”, зареєстрував народний депутат Ігор Фріс (“Слуга народу”). Це той самий депутат, який є ініціатором закриття реєстрів нерухомого майна, що спростить життя корупціонерам. Суддя ВС Василь Крат входив у робочу групу по трьох інших законопроєктах, які мали б захищати права добросовісного набувача (№11134, №11185, №11233), проте, як виявилось, був дотичний і до скандального проєкту №12089. Напередодні реєстрації законопроєкту саме Крат на Facebook зазначив, що треба сплачувати ринкову (!) вартість землі у випадку витребування землі від “добросовісного” набувача. Саме ці тези лягли в основу законопроєкту.
Цікаво, що проєкт закону підтримав і заступник голови Офісу Президента Олег Татаров на засіданні правового комітету. На думку Татарова, активісти заробляють таким чином великі кошти (ймовірно Татаров по-своєму тлумачить боротьбу активістів з незаконними забудовами).
Законопроєкт (4292-IX) підтримала Верховна Рада України, але громадськість забила на сполох — закликали Президента ветувати його, однак Зеленський таки підписав закон.
Додатково про роль судді Крата у створенні “закону Мазепи” стало відомо 20 лютого 2025 року під час засідання Комітету з питань правової політики. Тоді Ігор Фріс подякував судді ВС і відзначив, що Василь Крат “витратив величезну кількість свого часу і брав безпосередню участь не тільки в доктрині вказаного законопроекту, а і в написанні саме матеріальних норм”. Це підтверджує і стенограма засідання. Примітно, що перед цим суддя в ефірі “Українського радіо” заперечував свою причетність до цього законопроєкту.
АПД від 19:50 5 травня 2025 року: Під час ефіру Крат сказав: “До 12089 я жодного стосунку не маю. Все це було висловлено під час обговорення цих трьох законопроєктів. Висловлено мною було набагато більше, у Фейсбуці є відповідні пости…”
Ще одна брехня судді Верховного Суду?
Василь Крат не єдиний суддя Верховного Суду, якого спіймали на викривленні фактів. У 2023 році суддею Великої Палати ВС обрали Ольгу Ступак, яка очевидно брехала щодо коштів на придбання новенького BMW за 1,4 млн та будинку під Києвом на 380 кв. метрів. Про це повідомляла Громадська рада доброчесності ще під час конкурсу до Верховного Суду. Також це показало розслідування НАБУ, зрештою факт брехні визнала і оновлена Вища кваліфкомісія суддів. Врятували ж Ступак від відповідальності і ВРП, і сам Верховний Суд, які відмовилися її карати.
Факти брехні суддів та відсутності справедливої реакції Верховного Суду на це є черговим сигналом до оновлення найвищої судової інстанції країни. Зокрема, до перевірки чинних суддів на відповідність займаним посадам і критеріям доброчесності. На цьому неодноразово наголошують європейські партнери.
