Верховний Суд обмежує повноваження ВРП у розгляді дисциплінарних справ

Верховний Суд знову буксує судову реформу. У січні 2025 року Велика Палата ВС скасувала рішення Вищої ради правосуддя про притягнення Сергія Вовка, одіозного судді Печерського суду, до дисциплінарної відповідальності. Це рішення ставить під сумнів законність розгляду скарг, від яких відмовились скаржники, а також нівелює процес розгляду справ по суті.

Рада ще у червні 2024 року притягнула суддю Печерського районного суду міста Києва Сергія Вовка до дисциплінарної відповідальності та обмежилась попередженням. Причина — суддя задовольнив клопотання слідчих про обшук автомобілів та їхнє вилучення без достатніх на це підстав. Це майно ніяк не було повʼязано з кримінальним провадженням, але слідчі на підставі такої ухвали вилучили автомобілі на понад 10 місяців. ВРП встановила, що суддя порушив право людини на володіння майном та право на справедливий суд.

Вже на стадії розгляду справи у ВРП скаржник відкликав скаргу щодо Сергія Вовка, посилаючись на те, що дослідив практику і загалом такі ухвали можливі. Дисциплінарна палата продовжила розгляд справи, адже таке клопотання скаржника не є підставою припиняти дисциплінарне провадження.

Суддя оскаржив рішення ВРП до Великої Палати Верховного Суду. Суд у січні  2025 року скасував рішення про притягнення Сергія Вовка до дисциплінарної відповідальності. Підставою для скасування стало те, що начебто ВРП:

• не мотивувала, у який спосіб основоположні права та свободи порушив суддя;
• перебрала повноваження суду та зробила позапроцесуальну оцінку судового рішення;
• скаржник сам забрав скаргу, отже ВРП розглянула справу за власної ініціативи, що суперечить меті діяльності органу. При цьому Велика Палата послалась на висновок Консультативної ради європейських суддів, якого на час розгляду справи ще не існувало.

Головне — ВРП може продовжити розглядати справу щодо судді, навіть коли скаржник фактично від неї відмовився. Така норма створена, щоб не допустити домовленості між скаржником та суддею, або залякування того, хто скаржиться. Щобільше, дисциплінарна палата навіть сама може ініціювати провадження, якщо їй стало відомо про проступки судді. Для прикладу, справа щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ігоря Ратушняка, який не заявив самовідвід, уже колишньої судді Деснянського районного суду міста Києва Світлани Колегаєвої, яка зʼявлялась у нетверезому стані на території військової частини; судді Господарського суду Рівненської області Наталії Церковної, яка вживала заходи на забезпечення позовів без дослідження доказів.

Отже, Велика Палата продовжує втручатися в дискрецію ВРП, переглядає її рішення по суті та переоцінює докази у дисциплінарному провадженні, а також безпідставно посилається на порушення ВРП, яких не було.

ПОВНИЙ АНАЛІЗ РІШЕННЯ: