Новини
Забезпечення доброчесного суддівського корпусу

“Не повинен узурпувати роль парламенту,” – Венеційська Комісія про рішення Конституційного Суду щодо е-декларування


Read in English

Сьогодні з’явився текст висновку Венеційської Комісії (ВК) про наслідки рішення Конституційного Суду (КС) щодо електронного декларування.

Як Венеційська Комісія оцінила рішення КС?

Венеційська Комісія визнала, що рішенню Конституційного Суду щодо е-декларування бракує чіткого обгрунтування, воно не має твердої основи у міжнародному праві та ймовірно було ухвалене зі значним процесуальним порушенням — невирішеним конфліктом інтересів деяких суддів КС.

На думку Комісії, ця ситуація не лише мала серйозний негативний ефект на боротьбу з корупцію, а і підважило громадську довіру до конституційного провадження.

Як Венеційська Комісія пропонує виходити з кризи?

Комісія зазначила, що роль Конституційного Суду, яким би не було його рішення, потрібно поважати. В той же час, ВК наголосила, що Верховна Рада, впроваджувати рішення КС повинна у світлі «конституційних основ і міжнародних стандартів» та керуватись суспільним інтересом щодо боротьби з корупцією, в тому числі, і у судовій владі.

На думку Венеційки, «важливо зберегти обов’язок публічних службовців (в тому числі, звичайних суддів та суддів КС) подавати фінансові декларації», зберегти механізм перевірки декларації та встановити санкції за умисне неподання або невірну інформацію в них.

Венеційська Комісія запропонувала Верховній Раді такі шляхи виходу з кризи:

  1. Відновити кримінальну відповідальність за подання умисно недостовірної інформації в деклараціях та їх неподання. При цьому, парламент може деталізувати та встановити різні санкції за різну міру проступку. До прикладу, можливість ув’язнення може з’являтись лише після певної суми правопорушення;
  2. Відновити повноваження НАЗК щодо перевірки електронних декларацій (крім суддівських), оскільки таке право НАЗК Конституційний Суд взагалі не обмежував;
  3. Стосовно повноважень НАЗК щодо суддів, Комісія запропонувала встановити додаткові запобіжники, щоб захистити останніх від зловживань:
  • більш конкретно та вузько визначити повноваження НАЗК, або встановити додаткові запобіжники щодо їх роботи;
  • для захисту суддів від незаконного втручання НАЗК, можливо встановити механізм нагляду за діями органу щодо суддів у вигляді механізму оскаржень або регулярного звітування НАЗК до органу суддівського врядування.

Таким органом ВК рекомендує визначити Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), оскільки вона вже за законом має повноваження перевіряти декларації на доброчесність суддів в Україні. Втім, Венеційська Комісія наголосила, що «таке рішення можливе лише за умови відновлення роботи ВККС та лише, якщо орган складатиметься з професійних, чесних та незалежних членів».

"Тепер вже і Венеційська Комісія визнала, що рішення Конституційного Суду належно не обгрунтоване та вочевидь ухвалене з конфліктом інтересів. І це не дивно, оскільки більшість суддів КС — політично залежні та призначені без будь-якої відкритої процедури добору.

Крім рекомендацій Венеційки, парламент повинен терміново запровадити прозору процедуру добору суддів КС. Лише доброчесний склад орган здатний вберегти нас від подальших криз. Чекаємо тепер на наступний висновок, який стосуватиметься власне самого Конституційного Суду і має з’явитися найближчі дні,«

— коментує Степан Берко, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE



Тепер справа за Верховною Радою, яка за 6 тижнів після кризи змогла породити лише десятки законопроєктів та одну робочу групу замість комплексного вирішення проблем, спричинених рішення КС.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію NED.