«Поламаний велосипед» вирішили «полагодити». Тільки тепер забрали ще й гальма

Троє міжнародних експертів можуть одностайно підтримати кандидата до Вищої кваліфікаційної комісії суддів — і він все одно не пройде далі. Достатньо, щоб троє представників суддівської частини Конкурсної комісії проголосували проти.

Саме таку модель пропонують депутати Володимир Ватрас, Іван Калаур та Микола Стефанчук у законопроєкті №16018, зареєстрованому у Верховній Раді.

Міжнародних експертів до Конкурсної комісії повертають, але вирішального голосу вони не матимуть ані під час оцінювання доброчесності кандидатів, ані під час оцінювання професійної компетентності.

У серпні DEJURE вже писала про урядовий драфт такого законопроєкту і назвала запропоновану модель «поламаним велосипедом». Тоді міжнародним експертам залишали вирішальний голос хоча б на етапі доброчесності.

Минув місяць. Велосипед вирішили «полагодити». Тільки тепер забрали ще й гальма.

Паритет залишили, вирішальний голос прибрали

За законопроєктом №16018 Конкурсна комісія складатиметься з шести членів: трьох суддів або суддів у відставці та трьох експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями.

Для рішення потрібні щонайменше чотири голоси.

На папері паритет 3+3 збережений. Але без вирішального голосу міжнародників він працює зовсім не так, як модель, за якою у 2023 році сформували нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Взаємне вето тепер працюватиме і на доброчесності, і на компетентності

Урядовий драфт мав іншу проблему.

Вирішальний голос міжнародні експерти мали лише під час оцінювання доброчесності. Натомість на етапі професійної компетентності українська частина Конкурсної комісії могла заблокувати кандидата.

Законопроєкт №16018 цю асиметрію «виправляє» в оригінальний спосіб — вирішальний голос міжнародники втратять і на етапі доброчесності.

Тепер чотири голоси потрібні на обох етапах. Отже, троє представників суддівської частини можуть заблокувати кандидата і під час оцінювання доброчесності, і під час оцінювання професійної компетентності.

В урядовому драфті вирішальний вплив міжнародних експертів зберігався хоча б на одному етапі. У депутатському законопроєкті його немає вже ніде.

Незалежності Конкурсній комісії не додали

Вища рада правосуддя отримує контроль над допуском кандидатів до конкурсу.

Окремого незалежного секретаріату для Конкурсної комісії законопроєкт також не передбачає.

Після завершення конкурсу весь масив документів та інформації, зібраний про кандидатів, має бути переданий на зберігання до Секретаріату Вищої ради правосуддя.

Про ризик такої моделі DEJURE вже писала 13 серпня. У структурі Вищої ради правосуддя роками зберігатиметься чутлива інформація про людей, яких сама Рада потім призначить членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Навряд чи саме так має виглядати інституційна незалежність Конкурсної комісії.

Через два роки міжнародна модель автоматично припиняє діяти

Другий склад Конкурсної комісії за участі міжнародних експертів отримує повноваження на два роки з дня призначення. Після цього наступний склад формуватиметься вже за загальними правилами статті 95-1 Закону «Про судоустрій і статус суддів», які не гарантують участі міжнародних партнерів.

При цьому вже у червні 2027 року спливає строк повноважень 15 із 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Тобто міжнародна модель припиниться за календарем — незалежно від того, чи завершені на той момент всі конкурси, для яких її взагалі запроваджували. 

А затягувати конкурси українська влада вміє давно й вправно.

Міжнародників повертають. Але без головного запобіжника

Сам задум повернути міжнародних експертів до відбору Вищої кваліфікаційної комісії суддів правильний. Проблема в тому, як саме їх повертають.

Паритет 3+3 залишили, але прибрали те, що робило його запобіжником, — вирішальний голос міжнародних експертів. Незалежності Конкурсній комісії не додали, а сама міжнародна модель автоматично припинить діяти через два роки.

Міжнародники наче й повертаються. Але так, аби не надто заважали.