Уже завтра на базі Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого відбудеться З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. На ньому делегати оберуть одного члена Вищої ради правосуддя за своєю квотою. На посаду претендують четверо кандидатів — Олексій Горох, Дмитро Лук’янов, Сергій Меленко та Микола Хавронюк.
У аналітиків Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану виникли суттєві питання до доброчесності двох кандидатів — Дмитра Лук’янова та Сергія Меленка. Аналітики Автомайдану також мають зауваження до доброчесності третього кандидата — Олексія Гороха. Сумнівів у доброчесності четвертого кандидата — Миколи Хавронюка — у аналітиків трьох організацій немає.
Крім того, існує вірогідність, що очільник оргкомітету З'їзду науковців Олександр Петришин може протягувати до ВРП члена конкурсної комісії Лук’янова, який рекомендував його до Конституційного Суду.
Представники усіх трьох організацій повідомили організаційний комітет З’їзду про бажання бути присутніми на З’їзді для забезпечення прозорості процесу. Закликаємо журналістів полтавських та загальнонаціональних медіа долучитись до роботи З’їзду.
Адреса: Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, м. Полтава, проспект Першотравневий, 5
Початок роботи: 19 серпня, п’ятниця, 12:00
Контакт оргкомітету З’їзду: orgkomitet.naprnu@gmail.com, +380968706181
Контакт делегації Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану: Катерина, +380 93 253 6263
Про кандидатів:
Дмитро Лук’янов, завідувач кафедри, доктор юридичних наук, доцент, член-кореспондент Національної академії правових наук України
Кандидат входив у конкурсну комісію для обрання суддів КСУ за квотою Президента. На той момент за цією квотою не було вакансій, оскільки строк повноважень Олександра Тупицького та Олександра Касмініна не завершився. Однак, кандидат наполягав на тому, що конкурс можна проводити. У підсумку комісія визначила переможців конкурсу, а Президент видав Указ про їх призначення суддями КСУ. Конституційний Суд відмовився привести призначених суддів до присяги, бо вакансії все ще не з’явились. Цим самим було спровоковано новий виток конституційної кризи, адже на дві посади в КСУ одночасно стали претендувати чотири особи.
При проведенні співбесіди Олександра Петришина на посаду судді КСУ Дмитро Лукʼянов заявив самовідвід, оскільки Петришин був науковим керівником Лукʼянова при захисті його дисертації. Однак під час вирішального голосування за того, хто буде переможцем конкурсу, Лукʼянов голосував за Петришина. Надалі президент призначив Петришина суддею КСУ за своєю квотою.
Наразі Лук'янов кандидується до складу ВРП за квотою З'їзду науковців. Головою оргкомітету цього З'їзду є Олександр Петришин. Існує вірогідність, що Петришин буде сприяти Лук'янову в обранні на посаду ВРП, як той сприяв його призначенню суддею КСУ.
Лук’янов підтримав призначення недоброчесного кандидата Олександра Сибігу на посаду судді Конституційного Суду. Сибіга володіє чималою кількістю елітного майна, яке неможливо пояснити офіційними доходами: дві квартири та будинок на понад 700 кв. м у Києві, 7 земельних ділянок, автівки Tesla X, Porsсhe Cayenne і Toyota Camry, годинники Breitling, Rolex та Breguet. Також Сибіга ухвалював свавільні рішення щодо культурної спадщини. У 2017 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала суддю недоброчесним, а Верховний Суд згодом підтримав таке рішення. Втім, Лук’янов не побачив у цьому проблеми та голосував за призначення Сибіги до КСУ.
Деталі
У 2020 - 2021 роках був представником (адвокатом) у 93 судових справах, але задекларував лише 49 393 грн доходу за 2020 рік. Ймовірно, кандидат приховав реальні доходи.
У 2019 донька кандидата отримала у подарунок квартиру площею 38,6 кв.м у м. Чернівці вартістю лише 100 000 грн, тоді як ринкова ціна була в шість разів вища. Сумніви викликає вартість і особа дарувальника.
У 2019 році дружина кандидата була довіреною особою кандидата на пост Президента України Євгена Мураєва. Крім цього, вона є членом ради Чернівецької регіональної організації політичної партії "Наші", керівником якої є Євген Мураєв. У січні британська та американська розвідки назвали Мураєва можливим ставлеником рф у разі окупації Києва.
Деталі
Дані Автомайдану:
У 2020 році задекларував користування мотоциклом Suzuki DL650 V-Strom 2007 року, яким володіє батько. Сумнів викликає задекларована вартість мотоцикла — 45 250 грн, адже ринкова вартість такого мотоцикла стартує від 150 000 грн.
У 2020 році задекларував лише 28 000 грн доходу від підприємницької діяльності, що видається сумнівним, зважаючи на активну публічну професійну діяльність кандидата як адвоката та лектора.
У 2017 році продав автомобіль Toyota Camry 2008 року за 450 000 грн, яке, як він публічно заявляв, коштувало лише 120 000 грн. Сумнівно, що вживане авто після 4 років використання виросло в ціні? Того ж року придбав Toyota Camry 2015 року випуску за 108 000 грн, тоді як на ринку ціни стартували від 500 000 грн.
Питання до доброчесності кандидата відсутні.
Кандидат має 38 років професійної дільності, з них десять – на посадах слідчого і прокурора (1983–1993 рр.), сім – завідувача відділу Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України (1999–2006 рр.), шість – начальника правового управління і заступника керівника апарату Верховного Суду України (2006–2012 рр.), п’ятнадцять – викладача права і науковця (1993–1999, з 2012 донині).
Здійснював представництво Верховного Суду України в Конституційному Суді України (2008–2010 рр.). Здійснював підготовку висновків на конституційні подання та висновку як залученого Конституційним Судом України спеціаліста в конституційному провадженні за конституційною скаргою (2018–2021 рр.). Член Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України (з квітня 2019 р.)
Автор завдань для конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду, а також тестів для конкурсу на посади директора Державного бюро розслідувань і завдання для конкурсу на посади керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Неодноразово проводив тренінги для суддів та прокурорів. Брав участь в польовому дослідженні «Правосуддя на сході України в умовах Збройної агресії Російської Федерації».