Новини
Конституційний Суд

Заява громадських організацій щодо конкурсу на посади суддів Конституційного Суду України, яких призначає Президент України


Read in English.

У серпні Президент Зеленський затвердив склад Конкурсної комісії для відбору кандидатів у судді Конституційного Суду (КС), яких призначає Президент, нібито на місця суддів Олександра Тупицького та Олександра Касмініна. Ще в березні Президент видав укази про ”скасування” призначення обох суддів. І, хоча до доброчесності Тупицького, як і до деяких інших суддів КС, у суспільства  є серйозні питання, звільнити суддю КС може тільки сам КС. Таким чином, рішення Президента абсолютно неконституційне, а тому вакансій в Конституційному Суді за квотою Президента немає. Вони з’являться лише наступного року: по одній вакансії у травні та вересні.

Справу про законність указу Президента вже розглядає Верховний Суд. У першій інстанції указ вже визнано незаконним, остаточну крапку у справі найближчим часом має поставити Велика палата Верховного Суду.

Одразу після створення Конкурсної комісії наші організації звернулися її членів з відкритим листом, де описали ризики для легітимності КС у разі проведення конкурсу і призначення нових суддів на неіснуючі вакансії, та закликали членів комісії утриматися від участі у ній.

Попри серйозні застереження щодо законності та строків проведення конкурсу, висловлені окремими членами Конкурсної комісії в окремих думках, конкурс таки був оголошений 23 серпня. Вчора розпочалися співбесіди з кандидатами, які триватимуть до кінця тижня, а, за словами членів комісії, 22 жовтня, в рекордні строки, буде оголошено результати конкурсу.

Нагадаємо, що Конституція вимагає, щоб суддя КС був правником із визнаним рівнем компетентності та мати високі моральні якості. Аналітики Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Всеукраїнського об'єднання "Автомайдан”  провели перевірку кандидатів на відповідність критеріям доброчесності, відповідно до методології, затвердженої Громадською радою доброчесності. Результати аналізу були надіслані членам Конкурсної комісії та опубліковані в медіа. Щодо значної кількості кандидатів існує публічна інформація, яка ставить під сумнів їхню відповідність критеріям доброчесності. Серед них є двоє кандидатів, а саме Єлизавета Євграфова та Микола Погорецький, призначення яких на посади суддів КС, за нашою інформацією, лобіює особисто заступник Керівника Офісу Президента України Олег Татаров.

Судячи із того, як досі проходили співбесіди із кандидатами, виникає серйозний сумнів у тому, що Конкурсна комісія дійсно має на меті з’ясувати відповідність кандидатів вимогам для судді КС. Зокрема, під час співбесіди із Єлизаветою Євграфовою, яка раніше отримала негативний висновок Громадської ради доброчесності, члени Конкурсної комісії не спробували з’ясувати суть встановлених ГРД фактів та отримати пояснення кандидатки. Натомість обмежилися лише запитанням про те, чому, на її думку, ГРД ухвалила таке рішення. 

На жаль, така ситуація додатково утверджує нас у думці, що цей конкурс, законність якого є сумнівною, був ініційований Президентом виключно для легалізації політичних призначень до КС, а участь міжнародних експертів — для легітимізації цього процесу. Вчорашні висловлювання Президента Зеленського щодо “перезавантаження Конституційного Суду” та “повного оновлення його складу” викликають додаткові сумніви у намірі глави держави здійснювати реформу Конституційного Суду у конституційний спосіб.

У зв’язку з цим, закликаємо:

  1. Членів Конкурсної комісії, а саме Мірослава Вижиковського, Дмитра Кухнюка, Дмитра Лук’янова, Олександра Скрипнюка, Спиридона Флогаітіса, Богдана Футея та Артема Янчука — не ухвалювати рішення про завершення конкурсу на посади суддів КС  до публічного запевнення Президентом України, що він здійснить призначення суддів КС лише після появи відповідних вакансій у встановлений Конституцією спосіб;
  2. Президента України — публічно запевнити, що він здійснить призначення суддів КС лише після появи відповідних вакансій у встановлений Конституцією спосіб.

Фундація DEJURE
Центр протидії корупції
Автомайдан
Центр політико-правових реформ