Уже наступного тижня, 13 грудня, парламент планує розглянути законопроєкт №7662 про "реформу" Конституційного Суду. Нова процедура відбору суддів у КС мала б забезпечити, щоб туди проходили тільки незалежні та політично незаангажовані професіонали. Тоді КС зможе бути гарантом захисту Конституції і прав людини. Це також важливо тому, що реформа Конституційного Суду є однією з ключових умов членства України у ЄС.
Однак нинішня редакція законопроєкту дуже небезпечна. У ній передбачено, що незалежні міжнародні експерти, делеговані партнерами України, не матимуть вирішального голосу у Дорадчій групі експертів, яка перевірятиме кандидатів у КС. Українська ж половина ДГ складатиметься виключно з представників влади, а тому матиме можливість діяти в “найліпших” традиціях української політичної культури та кулуарних домовленостей. Вони зможуть заблокувати реальних агентів змін, натомість лишивши “сірих коників”, які відповідають формальним критеріям.
Усі президенти України у свій час намагалися взяти Конституційний Суд під контроль. Значного успіху у цьому досяг Янукович — він змусив кількох суддів піти у відставку і призначив лояльних собі осіб. Тоді слухняний КС повернув для нього Конституцію у редакції 1996 року з супер широкими повноваженнями президента. На жаль, у цій історії політичного впливу на КС ми ходимо колами, чергова спроба відбувається знову.
По-перше, восени за квотою президента у КС були призначені Оксана Грищук та Олександр Петришин. Цей процес відбувався зі значними порушеннями. На момент 26 листопада, коли Володимир Зеленський призначав цих суддів, вакантних місць у Конституційному Суді за квотою президента, по суті, не було. Цим він ставив легітимність установи під загрозу. До того ж, фактично, не відбулося конкурсу на посади, хоча це передбачається основним законом. Оксана Грищук — донька Віктора Грищука, колишнього члена ВРП, якого Етична рада визнала недоброчесним. А Петришина обрали попри очевидний конфлікт інтересів. Очікувано, що в такому хиткому положенні кандидати схильні до політичної лояльності.
По-друге, на той момент у Конституційному Суді вже працював Віктор Кичун. Його призначала Верховна Рада за ініціативи фракції "Слуги народу". "Якщо ви мене оберете, то у вас буде ще мінімум один прихильник стримування Конституційного суду. Я вважаю, що ми створили надмірну судову надінституцію, яка сьогодні фактично домінує у державі", - заявив Кичун під час свого представлення у Раді. До того ж, за словами представника Президента у КС Федіра Веніславського, Віктор Кичун — його друг.
Останнє призначення в Конституційни Суд — найбільш політично очевидне. Цього літа парламент обрав суддею КС Ольгу Совгирю, яка була депутаткою від “Слуги народу”. В цілому, за інформацією Фундації DEJURE, ОП контролює вже п’ятеро суддів КС.
Нагадаємо, у цілому Конституційний Суд складається з 18 суддів. Вони ухвалють рішення простою більшістю, тобто 10 голосами. Проте не всі рішення ухвалююся у пленарному складі — КС має два сенати по дев’ять суддів. Для того, щоб блокувати рішення там, достатньо п’яти суддів.
Учора на спеціальному засіданні Конституційного Суду було звільнено трьох суддів: Ірину Завгородню, Сергія Саса, Ігоря Сліденка. Нагадаємо, усі троє були призначені за квотою парламенту. Відповідно, нових суддів КС обиратиме Верховна Рада, де партія “Слуга народу” має монобільшість і, очевидно, призначитm своїх кандидатів. Оскільки судді КС призначаються на дев’ять років, це рішення матиме довгострокові наслідки.
Ще двох суддів КС за своєю квотою наступного року обиратиме З’їзд суддів. Виглядає, що судова мафія нині у непоганих стосунках з Офісом Президента. Принаймні, таке враження складається, коли слухаєш виправдання заступника керівника ОП Андрія Смирнова щодо того, чому не рухаєтья процес ліквідації сумнозвісного ОАСКу. Вочевидь, у відповідь на таку протекцію, мафія допоможе на З’їзді суддів зібрати голоси за “правильного” кандидата у КС, лояльного до Офісу Президента.
Тепер слідкуємо за таймлайном. Законопроєкт #7662 планують ухвалити до кінця грудня, навмисне до моменту голосувань Верховної Ради та З’їзду суддів. Теперішня редакція законопроєкту, яка не вирішує проблеми політичних призначень КС, може бути прийнята вже наступного тижня, 13 грудня. Якщо так і станеться, а п’ятеро призначенців Ради та З’їзду суддів будуть провладними, то, починаючи з цієї весни, наступні дев’ять років Офіс Президента матиме лояльний Конституційний Суд з його “правильними” рішеннями на відстані одного телефонного дзвінка. Ці судді прийматимуть рішення стосовно найважливіших реформ у країні: антикорупційної, судової, земельної, тощо. Врешті-решт, КС ухвалюватиме рішення про те, чи можна проводити вибори одразу після закінчення воєнного стану.
Вихід із ситуації очевидний. У відборах до ВРП та ВККС нині застосовується модель, коли міжнародні експерти (з-поза українського контексту та без зв’язків до наших політичних еліт) блокують відверто недоброчесних кандидатів до голових органів судового врядування. Ці конкурси вже показують безпрецедентні результати. Натомість у моделі добору суддів КС такої противаги політичному впливу немає. Тому виходом було би додати до складу Дорадчої групи з відбору кандидатів до КС сьомого члена з числа громадських експертів з бездоганною репутацією, який би міг врівноважити політичних призначенців. На жаль, влада відмовляється навіть обговорювати цю ідею, розуміючи, що таким чином втратить контроль на конкурсом, а цього не може допустити.
У підсумку, ухвалення №7662 у теперішній редакції не тільки не вирішує проблеми політичної залежності суддів КС, а сприяє продовженню практики політичних призначень. Оновлений Конституційний Суд продовжить ухвалювати політично мотивовані рішення у найважливіших аспектах життя суспільства. Нагадаємо, що попередній кишеньковий склад КС закінчився кризою 2020 року та необхідністю кардинальної реформи. Нині Україна має історичний вибір: або провести її як годиться, або згаяти цей шанс, поставити під загрозу демократичний лад, принципи верховенства права і своє європейське майбутнє.