Далі розповідаємо, що відомо про трьох кандидатів, які подали на розгляд свої заяви про призначення до першого складу ДГЕ. Сподіваємося, Рада суддів усвідомлює важливість незалежного і професійного складу Дорадчої групи, оскільки щонайменше до двох кандидатів є серйозні питання.
Мирослава Білак, суддя КАС ВС, викладачка УКУ, кілька разів ставала честю тижня за версією програми “Честь і Нечесть”, яка оцінювала найбільш гідні та негідні рішення суддів. Зокрема, Білак захищала суддю-викривачку Ларису Гольник та право громадськості на інформацію щодо звільнення недоброчесних суддів.
З іншого боку, у 2019 Білак (будучи головуючою у колегії суддів) безпідставно затягувала розгляд резонансної справи стосовно монопольного права НАЗК визначати підстави для реєстрації кримінальних проваджень за брехню в декларації та безпідставне збагачення. Тоді кілька громадських організацій оскаржували роз’яснення НАЗК про це, справа дійшла до касації, була розподілена на колегію, до якої входила Білак. Проте жодного засідання не відбувалося понад півтора року після відкриття провадження, що суттєво порушували строки, передбачені законом. Фундація DEJURE направляла відповідну скаргу до ВРП.
Олександр Волков, суддя ВС.
У червні 2010 року Верховна Рада звільнила суддю Волкова за порушення присяги. «Дзеркало тижня» писали, що підставою, зокрема, стала участь Волкова у складі судової колегії, яка переглядала рішення, ухвалені за участю брата його дружини — судді одного з апеляційних судів. Волков позивався до ЄСПЛ щодо свого незаконного звільнення. Справа розглядалася у 2013, рішення було прийняте на його користь і стало зразковим.
У 2008 отримав земельну ділянку площею 0,1 га у котеджному містечку біля р. Десенка у Києві від Київської міської ради як члену товариства індивідуальних забудовників «Десенка». Програма «Наші гроші» повідомляла, що більшість членів товариства – судді різних судів. Прикметно, що у деклараціях, суддя применшував площу цієї земельної ділянки у 10 разів.
Володимир Кузьменко, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Майдану. Він був у колегії суддів, які залишили у силі заборону проводити будь-які масові заходи в центрі Києва під час Революції Гідності з 07 грудня 2013 року по 07 січня 2014 (справа No 826/19401/13-a).
Фігурує у “плівках Вовка”. Колишній голова раніше існуючого ОАСКу Павло Вовк назвав його “нашим” у розмові про відмазування суддів апеляційної інстанції від дисциплінарної відповідальності.
Кузьменко був у колегії суддів, яка розглядала справу, пов’язану зі схемою “Роттердам Плюс”. Тоді судді ШААС Василенко, Кузьменко грубо порушили норми предметної юрисдикції та розглянули у порядку адміністративного судочинства спір, що міг
розглядатися лише у кримінальному судочинстві. Справа стосувалася протиправності дій детектива НАБУ в оцінці збитків від формули "Роттердам+" у 18 мільярдів гривень.
28 серпня 2021 року Фундація DEJURE направила відповідну скаргу до ВРП.
Третього лютого має відбутися засідання РСУ, де приймуть прикінцеве рішення щодо одного члена ДГЕ, який виконуватиме важливу функцію відбору суддів КС. Закликаємо Раду суддів не обирати в ДГЕ члена із сумнівною репутацією.
Нагадаємо, 13 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7662 про реформу Конституційного Суду. У ньому, зокрема, передбачене створення Дорадчої групи експертів, яка має відібрати кандидатів на посаду суддів КСУ. Вона має складатися з трьох незалежних міжнародних експертів та трьох українців. Проте закон суперечив рекомендаціям Венеційської комісії, тому низка організацій закликали західних партнерів не делегувати фахівців у ДГЕ.