Майбутні усиновителі знайомляться з дитиною ще на етапі досудової процедури: вони можуть контактувати з нею або ним чи відвідувати її або його протягом строку дії направлення, яке видає служба у справах дітей (10 днів), а також у випадку звернення до суду із заявою про усиновлення дитини, – до прийняття судом відповідного рішення.
Європейська конвенція про усиновлення дітей в статті 19 передбачає, що держави-учасниці можуть вимагати, щоб дитину було передано під опіку усиновлювача до прийняття рішення про усиновлення на період, який є достатньо тривалим для того, щоб компетентний орган міг об'єктивно оцінити їхні майбутні відносини в разі прийняття рішення про усиновлення. У цьому контексті найвищі інтереси дитини мають перевагу.
В Україні немає практики випробувального періоду.
Натомість, серед країн Європи вона доволі поширена. Там випробувальний період має різні назви (pre-adoption care в Латвії, probationary period в Литві, pre-adoption period в Португалії, bonding period в Румунії), але за своєю суттю йдеться про перебування дитини під опікою кандидатів в усиновлювачі до остаточного рішення про усиновлення в розумінні Європейської конвенції про усиновлення дітей. Іноземний досвід в контексті українських реалій досліджує наша експертка з правосуддя, дружнього до дітей Катерина Грищенко.
Під час випробувального періоду сімʼю кандидатів в усиновлювачі відвідують представники соціальних служб, щоб оцінити умови проживання дитини та виконання кандидатами своїх обовʼязків як опікунів. Також сімʼю може відвідувати лікар, щоб контролювати стан здоровʼя дитини (така практика є в Австрії).
Випробувальний період також існує в таких країнах як Латвія, Литва, Польща, Португалія, Румунія, Угорщина, Фінляндія (у випадку іноземного усиновлення), Франція, Хорватія та Чехія.
Тривалість випробувального періоду варіюється і становить:
- 30 днів – в Угорщині,
- приблизно 30 днів – в Румунії,
- 2-3 місяці – в Польщі,
- 3-6 місяців – в Португалії,
- до 6 місяців – в Австрії та Латвії,
- щонайменше 6 місяців – в Чехії,
- 6-12 місяців – в Литві.
- В Хорватії нормативно не встановлено тривалості випробувального періоду, тривалість визначається в кожному випадку індивідуально.
Наявність в процедурі усиновлення такого інструменту як випробувальний період дає можливість не лише оцінити формальні критерії, яким мають відповідати кандидати (стан здоровʼя, їхні фінансові можливості), але і оцінити, які стосунки складаються в кандидатів із дитиною. Це допомагає як кандидатам, так і дитині адаптуватись до нових умов, а в разі, якщо буде зрозуміло, що таке усиновлення не забезпечить найкращі інтереси дитини — вчасно зупинити процес.
А отже, випробувальний період не лише сприяє порозумінню між дитиною та потенційними батьками на шляху до усиновлення, але й запобігає ризику розусиновлення та повторній травматизації дитини.