ТСК Власенка-Бужанського тисне на ГРД всупереч критиці Єврокомісії
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади (ТСК) почала атакувати Громадську раду доброчесності (ГРД).
ТСК під головуванням народних депутатів Сергія Власенка та Максима Бужанського створювали для тиску на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). Але після того, як у липні 2025 року такі спроби не дали результату, ТСК переключила увагу на Вищий антикорупційний суд (ВАКС) та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС).
На вихід за межі повноважень ТСК звернула увагу Єврокомісія у своєму звіті про прогрес України за 2025 рік:
“У червні 2025 року Парламент створив ТСК з широкими повноваженнями для розслідування можливої корупції в правоохоронних органах, судах та судових органах. Важливо, щоб парламентський нагляд не підривав довіру громадськості до антикорупційних інституцій через необґрунтовані публічні заяви та не перевищував обмеження, що випливають з розподілу влади.”
4 листопада ТСК викликала як свідків на засідання членів ГРД третього складу — Тетяну Катриченко, Ольгу Піскунову, Людмилу Янкіну та Олександра Волошина (не прибув на засідання у зв’язку з проходженням військової служби). Голова комісії Сергій Власенко проводив допит у грубій формі, підвищуючи голос, і з застосуванням погроз. Кілька його цитат про тиск на ГРД:
“Тиск заради тиску? Тоді це 120 на 80. Ми гратися так не будемо, розумієте? І уявіть собі, щоб така, як ви [Катриченко] прийшли на сенатську комісію в Сполучених Штатах, ви би звідси вийшли в кайданках. Катриченко… робила спробу відпетляти. Ну, просто вона, напевно, думала, що ми ідіоти такі самі, як от з якими вона звикла працювати. Ми ці куплєти від активістів чули [Піскуновій]. Якщо ви [Янкіна] вважаєте, що немає мандату [у ТСК], встаньте і вийдіть, я подивлюсь, що буде далі.”
Важливо: ТСК узагалі не мала мандату викликати представників ВККС чи ГРД та робити публічні допити. Постанова Верховної Ради про створення цієї комісії визначає її компетенцію так:
“Збір, аналіз та перевірка інформації щодо можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у діяльності органів прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, інших органів, які здійснюють правоохоронні функції, та судів усіх рівнів, крім питань здійснення правосуддя судом.”
Сергій Власенко вказує на назву ТСК, у якій зазначено про розслідування фактів корупції у тому числі в “органах судової влади” як підставу для дослідження діяльності ГРД. Проте остання не є органом та не здійснює владних повноважень, про що далі.
Окремо слід вказати, що ТСК сформувала так звану “експертну групу”. Закон “Про тимчасові слідчі комісії” не містить такого поняття, і передбачає лише залучення окремих експертів, які несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві висновки. Водночас консультативно-дорадчі функції забезпечує секретаріат слідчої комісії, який затверджується на її першому засіданні. Прийняття на роботу до секретаріату здійснюється за строковим трудовим договором. Відтак створена при ТСК “експертна група” не є частиною її секретаріату і не має повноважень надавати будь-які висновки.
До цієї “Експертної групи” увійшли:
- Ігор Фомін — член нереформованого складу ВРП, порівнював діяльність ВАКС із судом часів диктатури СРСР, був відсторонений від захисту Кучми через те, що у 2003 році надавав юридичну допомогу Олексію Пукачу (вбивці Георгія Гонгадзе);
- Ростислав Кравець — фігурант плівок Вовка, боров український правопис з Дубінським, автор маніпуляцій на темі мобілізації, назвав НАБУ та САП “картонними конторками”;
- Карл Волох — виправдовував корупцію у владі, називав НАБУ “шарашкіною конторою”;
- Олег Шрам — борець з НАБУ/САП, зокрема стверджував, що НАБУ є інструментом рейдерства.
При цьому адвокати в експертній групі, зокрема Кравець, мають прямий конфлікт інтересів, адже представляють осіб, що провалили кваліфікаційне оцінювання за участі ГРД.
Голова “Експертної групи” Ігор Фомін уже підготував проєкт висновку, де стверджує, що діяльність ГРД начебто має позаправовий статус, і що порядок її формування несе корупційні ризики. Цей висновок планують затвердити 7 листопада.
Цікаво, що Ігор Фомін систематично говорить подібне ледь не про кожен орган, який йому не до вподоби:
“Взагалі є незрозумілий статус Етичної ради з точки зору як цивільного, так і публічного права. Незрозуміло, чи є її члени державними службовцями, на якій підставі міжнародний склад Етичної ради використовує державну символіку України.”
У відповідь ГРД закликала ТСК не втручатися в її роботу та утриматися від поширення недостовірної інформації.
Окрім цього питання правового статусу ГРД вже було детально досліджено у постанові Касаційного адмінсуду Верховного Суду від 2021 року. У ній визначено, що ГРД:
- не є суб’єктом владних повноважень;
- не виконує жодної владної управлінської функції;
- максимальним чином (юридично, організаційно, функціонально) є відмежованою від органів публічної влади та їх службовців.
Ми вже неодноразово чули заклики до бойкотування реформ за участі міжнародних партнерів. Лідером таких заяв став Путін напередодні вторгнення в Україну.
Суспільство зуміло відбити атаку на НАБУ і САП у липні 2025 року. Але інструмент тиску Власенка–Бужанського на антикорупційні органи досі продовжує свою деструктивну діяльність. Щобільше — він вийшов на новий рівень атак на громадянське суспільство.
Чи дійсно, голосуючи за створення ТСК, нардепи уповноважували її на такі дії?
