Верховний Суд приховує, хто не пустив журналістів та вільних слухачів на засідання щодо Павла Вовка
Відкрите засідання Великої Палати Верховного Суду у справі Павла Вовка фактично стало закритим: медіа та частину вільних слухачів не пустили до зали, хоча в ній залишилися місця. Події відбулися 9 квітня 2026 року.
Серед тих, кого не пропустили, — журналістка «Слідство.Інфо» Ліза Бикова, журналісти видання «Ґрати», а також представники громадського об’єднання «Голка» на чолі з Іриною Федорів. Водночас під час іншого резонансного засідання у грудні 2025 року для групи підтримки судді Інни Отрош у залі додатково ставили стільці.
Після інциденту Ірина Федорів подала запит на публічну інформацію з вимогою пояснити, хто ухвалив рішення про недопуск, на якій підставі це зробили та які правила регулюють доступ громадян до відкритих засідань.
- У відповіді посадовець Верховного Суду Павло Атаманський зазначив, що зала Великої Палати має 20 місць, і всі вони були зайняті учасниками справи та присутніми. Вільні місця на фото суд пояснив тим, що нібито окремі допущені слухачі тимчасово залишили їх для налаштування техніки. Проте працівники апарату Верховного Суду намагаються ввести нас в оману, бо місця були вільними впродовж усього засідання. Порушень суд не встановив і підстав для службової перевірки не побачив. Водночас Верховний Суд не повідомив, хто саме ухвалив рішення про обмеження доступу до засідання.
- Окремо суд послався на внутрішню інструкцію щодо режиму на об’єктах державної охорони, але відмовився надати її копію, зазначивши, що документ містить службову інформацію. Закон «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що обмеженню підлягає інформація, а не весь документ. Частини, які визначають порядок доступу громадян до відкритих судових засідань, мають бути відкритими, оскільки регулюють взаємодію суду з суспільством.
- Також суд наголосив, що засідання транслювалося онлайн. Водночас практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Ріпан проти Австрії», вказує, що фактичне обмеження фізичного доступу до відкритого засідання є порушенням права на справедливий суд, навіть якщо здійснюється відеотрансляція.
Справу, яку розглядала Велика Палата, стосується екссудді Павла Вовка. Рішення у цій справі може визначити не лише подальшу долю Вовка, а й вплинути на відповідальність суддів, пов’язаних із цією історією. Тому суспільний інтерес до процесу закономірно високий.
Верховний Суд продовжує грати в «хованки» у справі Павла Вовка. Замість відкритого процесу — безглузді відмовки про технічні деталі та анонімні рішення без прізвищ відповідальних. Така відповідь показує, що Верховний Суд боїться уваги громадськості до справи Вовка. Тим часом, ризик його поновлення на посаді судді залишається високим. Наступне засідання у цій справі — 18 червня, DEJURE і надалі слідкуватиме за розвитком подій.
