Парламентський комітет з освіти в середу може нарешті підтримати Концепцію реформи правничої освіти

Підтримати проєкт Концепції парламентський комітет міг ще у січні. Але тоді до засідання комітету 21 січня раптово долучились заступник міністра МВС Антон Геращенко, міністр освіти Шкарлет та деякі депутати з інших комітетів і переконали  відкласти остаточне рішення з цього питання.

Ймовірно це спричинено тим, що проєкт Концепції передбачає запровадження рівних умов в підготовці правників серед усіх закладів освіти, і це розглядається як загроза існування непрозорої системи підготовки юристів в системі МВС.

Необхідно нагадати, що партії Слуга народу, Голос, Батьківщина та інші  підписали та взяли на себе зобов’язання сприяти Порядку денному встановлення справедливості, одним з пунктів якого є підтримка запровадження світових стандартів у правничій освіті. 

“Сподіваюсь, члени комітету не потраплять у полон міфів та маніпуляцій, що ширяться довкола проєкту Концепції та підтримають її.

Ухвалення документу дозволить нарешті почати системно вирішувати ключові проблеми правничої освіти, які призводять до низької якості підготовки майбутніх суддів та прокурорів,”

– Іван Шемелинець, експерт з правничої освіти Фундації DEJURE

Нагадаємо, в доопрацьованому проєкті Концепції серед іншого пропонується:

• Здійснювати підготовку правників за спеціальностями в єдиній галузі знань “Право”;
• Підвищити якість викладання у закладах загальної середньої освіти, фахової передвищої освіти предметів правового спрямування та прав людини;
• Здійснювати підготовку правників у тих закладах освіти, де гарантовані академічні свободи здобувачів та науково-педагогічних працівників, включаючи свободу думки, слова, об’єднань та викладання, так само, як і академічна мобільність;
• Запровадити тест загальних навчальних компетентностей (ТЗНК), який тестуватиме аналітичні здібності студента, для вступу на правничу магістратуру;
• Запровадити справедливий механізм формування та розподілу державного замовлення на підготовку правників;
• Запровадити перехід на наскрізну магістратуру: студенти-правники не отримуватимуть рівня “бакалавр” і одразу вчитимуться на магістрів;
• Посилити роль правничих спільнот та юристів-практиків в освітньому процесі;
• Запровадити Єдиний державний кваліфікаційний іспит за результатами здобуття вищої освіти ступеня магістра;
• Забезпечити конкурентний розмір заробітних плат науково-педагогічних працівників та їх професійний розвиток, збільшення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
• Відмовитись від підготовки правників на рівні фахового молодшого бакалавра та молодшого бакалавра.