Як пройшов тиждень у Вищій раді правосуддя? 21-25 липня

UPD від 31.07: На зображенні ми помилково використали фото іншої людини, замість судді Должка. Тепер фотографія відповідає дійсності.

Вища рада правосуддя цього тижня формально ухвалила лише два негативних рішення. Але масштабу одного з них вистачить, аби завдати великої шкоди здобуткам судової реформи.

Негативні рішення: 

Замість того, щоб призначити члена ВККС із переліку кандидатів, яких відібрала незалежна Комісія з міжнародними експертами, ВРП пішла своїм шляхом — запустила формування нової Комісії без міжнародників. Делегуватимуть кандидатів ті самі органи, які роками блокували очищення судової системи:

• Рада суддів, яку очолює Богдан Моніч — соратник Вовка й Портнова.
• Рада адвокатів, де керує Лідія Ізовітова — пов’язана з Медведчуком і Портновим. 
• Крім того — нереформовані Рада прокурорів та Академія правових наук.

Ці органи будуть добирати членів ВККС, яка здійснює добір на більше 2000 вакантних посад суддів в найближчі роки. Суддів призначають на посаду безстроково. Як наслідок, органи, на які впливають недоброчесні еліти, мають вирішальний вплив на обличчя судової влади наступних десятиліть.

Вища рада правосуддя відмовилась підтримати ініціативу Романа Маселка щодо аналізу можливої схеми з уникнення чоловіками мобілізації. 

• За даними слідства, у Білгород-Дністровському міськрайонному суді була організована злочинна група. За хабар $3500 чоловікам допомагали уникати мобілізації — через рішення про те, що вони нібито самостійно виховують дитину. Як демонструють журналісти NGL.Media ця схема може існувати в багатьох інших судах. У 2024 році батьки вісім разів частіше, ніж у 2021-му, вигравали справи про визначення місця проживання дитини. Майже половина таких рішень (45%) припадає лише на чотири суди — це може свідчити про існування певної практики саме в них.
• Маселко пропонував зібрати інформацію з усіх судів, перевірити її на наявність подібних зловживань і розробити інструменти, які допоможуть запобігати чи виявляти такі схеми в майбутньому. Але Рада вирішила не ускладнювати собі життя — і підтримала пропозицію Сергія Бурлакова просто подати запит до НАБУ щодо розслідування справи суддів із Білгород-Дністровського суду. Іншими словами, Раду не цікавить існування такої схеми в інших судах.  

Позитивні рішення: 

Третя Дисциплінарна палата ВРП направила на звільнення суддю Сергія Должка одразу за п’ятьма скаргами, серед яких і одна від юристів DEJURE. 

• Сергій Должко, голова Зіньківського районного суду Полтавської області, вважає, що українські закони — це лише авторські твори, а не закони по суті. Так він обґрунтував своє рішення у справі № 530/337/23. До того ж у своєму рішенні суддя посилався на “божественні нормативно-правові акти” та писав про неіснування держави Україна, нібито після 24 серпня 1991 року є лише компанія “ЛТД Україна”.

Вища рада правосуддя остаточно звільнила суддю Віктора Половинку зі Сватівського райсуду Луганської області. 

• Із травня 2022 року Половинка мав працювати у Рокитнянському райсуді. Проте на роботу не з’явився жодного разу, тому і не отримував суддівську зарплату із 2022 року. Пояснив це неможливістю виїхати із тимчасово окупованої території і потребою догляду за родичами, хоча ніяких доказів цього не надав. Більше того, СБУ встановила, що суддя має ідентифікаційний номер платника податків РФ.

Вища рада правосуддя одноголосно скасувала рішення попереднього складу Ради про призначення попередження судді Вищого антикорупційного суду Тимуру Хамзіну. 

• У 2020 році Хамзін дозволив обшуки в квартирі судді Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) Володимира Келеберди, коли того підозрювали в отриманні хабаря. Келеберда подав скаргу на Хамзіна у ВРП. Стара ВРП, схоже, діяла за вказівками суддів ОАСК, а дисциплінарні провадження неодноразово використовували як засіб неправомірного тиску на суддів ВАКСу. Тоді ВРП майже одноголосно притягнула Хамзіна до диспиплінарної відповідальності. 

ВРП одноголосно відмовила у притягненні до відповідальності керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Тараса Кузика за скаргою судді ОАСК Руслана Арсірія.

• Судді ОАСК продовжують тиснути на Службу дисциплінарних інспекторів (СДІ). За останні місяці на підставі висновків дисциплінарних інспекторів відкрито багато справ на суддів ОАСК. Останні вдаються до старих методів впливу — подають позови та скарги. Арсірій обґрунтовував скаргу тим, що раніше подав іншу скаргу на інспектора В’ячеслава Плескача, бо саме той ініціював відкриття справи на Арсірія. Тоді голова СДІ  Кузик відповів, що підстав для відкриття справи щодо інспектора немає. 

Цього тижня судді ОАСК зазнали подвійної поразки у Вищій раді правосуддя: Рада відмовила у відкритті справ за їхніми скаргами, зате сама відкрила дві — проти Володимира Келеберди та Любові Маруліної. Тепер слово за ВРП та СДІ — від їхньої рішучості та неупередженості залежить, чи вдасться притягнути одіозних суддів до відповідальності. Водночас саме ВРП запустила формування нової комісії для добору членів ВККС — без міжнародних експертів і під контролем органів, які самі потребують очищення. Тож поки Рада демонструє принциповість у дисциплінарних справах, її рішення щодо реформування інституцій — крок у протилежний бік.