Європейський суд очікує від України пояснень про приховування інформації в Окружному адмінсуді Києва
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) комунікував справу за заявою експертів Фундації DEJURE (заява № 38560/21), вона стосувалася відмови Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) надати інформацію про спеціалізацію суддів. На цій стадії сторони надають суду письмові пояснення щодо обставин справи.
Заяву подали ще у 2021 році. У червні 2020 року Андрій Химчук, який був експертом Фундації DEJURE, звернувся до ОАСК із запитом про спеціалізацію суддів, тобто їх поділ за певними категоріями справ, які вони можуть розглядати. Перед цим журналісти «Схем» опублікували розслідування про ймовірну корупційну схему в суді: для того, щоб справа потрапила до «потрібного» судді, інших суддів з аналогічною спеціалізацією могли одночасно відправляти у відпустки.
Щоб перевірити цю інформацію, ми просили повідомити:
- чи була в ОАСК запроваджена спеціалізація суддів;
- якщо так — надати протокол зборів суддів про її запровадження;
- якщо спеціалізацію скасували — також надати відповідний протокол.
У відповідь ОАСК повідомив, що спеціалізація суддів не запроваджена, але відмовився надати документи щодо її скасування. Цю відмову довелося оскаржувати в судах:
- Перша інстанція у справі №320/7777/20 відмовила у задоволенні позову. Шостий апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін, а Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився відкривати провадження.
- Після цього експерти DEJURE звернулися до ЄСПЛ, вказавши на порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (свобода вираження поглядів і право на доступ до інформації) та статті 6 (право на справедливий суд).
Показово, що нещодавно ЄСПЛ відмовив у розгляді заяви колишнього голови ОАСК Павла Вовка (заява №54353/20).
Вовк скаржився на дії НАБУ, стверджуючи, що оприлюднення матеріалів розслідування та аудіозаписів із «плівок Вовка» нібито порушили його права та дискредитували його як суддю. ЄСПЛ одностайно визнав заяву неприйнятною. Суд зазначив, що заявник не використав усі доступні механізми захисту своїх прав в Україні до звернення до міжнародної інстанції. Усі заявлені порушення Конвенції суд визнав необґрунтованими.
Розгляд же нашої справи у Страсбурзі може тривати роками. Наразі вона перейшла на стадію комунікації – ЄСПЛ повідомив відповідача (держава Україна), що він має право «надати виклад фактів разом із письмовими зауваженнями щодо прийнятності та суті скарги». Тож ми очікуємо, що після цієї стадії комунікації ЄСПЛ таки розгляне справу та визнає порушення.
