Академічна недоброчесність — не проблема? ВККС має бути послідовнішою щодо індикаторів оцінювання суддів

Наприкінці минулого року ВККС та ГРД затвердили спільні індикатори оцінювання суддів, які вказують на недоброчесність. Та чи дійсно ВККС враховує ці індикатори?

У понеділок, 29 квітня, ВККС вирішила визнати суддю Ковальчук такою, що відповідає займаній посаді попри негативний висновок ГРД:

У висновку йшлося про порушення суддею академічної доброчесності, а саме фальсифікації, зокрема, вказання цитат, яких немає у зазначеному джерелі. Окрім того, на уточнююче запитання під час співбесіди від представника ГРД, суддя не пояснила як могла користуватися англомовними джерелами 80-років у вигляді сканів, не володіючи англійською мовою, та не знала як розшифровується назва наукової бази, про яку вона згадувала у джерелах своєї роботи. 

До цього схожа ситуація була з суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Олександром Гришком:

На співбесіді суддя не зміг повідомити, в якому закордонному виданні були опубліковані результати його дослідження, хоча це вказано у його роботі, не зміг обґрунтувати необхідність використання значної кількості російськомовних джерел у дисертації. Також суддя не зміг пояснити, чому результати його одноособового дослідження згодом були опубліковані як монографія у співавторстві з його науковим керівником Криволапчуком і яким був його внесок у це видання. При цьому ВККС прийняла рішення про відповідність судді займаній посаді. З висновком ГРД на суддю Гришка можна ознайомитися за покликанням.

Толеруючи недоброчесність на цьому рівні, ВККС демонструє негативний приклад усьому суспільству. Тому ми закликаємо переосмислити таку політику врахування критерію академічної доброчесності у кваліфоцінюванні суддів.