Авторозподіл справ: розслідування журналістів викриває схеми втручання в судову систему
Маніпуляції з автоматизованим розподілом судових справ — це ручне правосуддя. Журналісти програми “Схеми: корупція і деталях” оприлюднили розслідування “Після Портнова: як в українській судовій системі сформувалась каста “своїх” та хто до неї увійшов”.
У розслідуванні також йдеться про два позови колишнього заступника голови Адміністрації Президента Андрія Портнова, подані до Печерського райсуду Києва у 2023 та 2024 роках. Обидва — із “аномаліями” під час авторозподілу.
Так, у справі проти Центру протидії корупції, видань “Фокус” та “Українська правда” про нібито захист честі та гідності, позов потрапив у категорію справ про розлучення та аліменти. Це дозволило обмежити коло суддів до трьох. В результаті справу отримав суддя Сергій Вовк, який відомий своїм рішенням про зняття арешту з грошей російського бізнесмена.
Інший позов — проти Руху ЧЕСНО та НАЗК — стосувався вимоги видалити ім’я Портнова з “Реєстру зрадників”. Його чомусь зареєстрували як справу наказного провадження і знову розподілили лише серед чотирьох суддів. Випадково чи ні, але троє з них уже фігурували в попередньому позові. Цю справу розглядав суддя В’ячеслав Підпалий. Обидва позови виграв Портнов.
Подібні індикатори потенційного ручного правосуддя лягли в основу і розслідування “NGL.media” щодо фіктивних розлучень та позбавлення батьківських прав з метою уникнення мобілізації. Там судді Савицькому в Білгород-Дністровському суді надали унікальну спеціалізацію, яка дозволила “концентрувати” справи в його провадженні.
Усі ці кейси стали відомі завдяки звітам про автоматизований розподіл судових справ — єдиному джерелу, що дає змогу журналістам та громадським організаціям виявляти підозрілі шаблони в системі.
Наразі ці звіти доступні лише на порталі “Судова влада України”, однак не оприлюднюються як набір даних у формі відкритих даних. Для пошуку інформації треба відкрити і перевірити кожен звіт по справі вручну. Це суттєво обмежує можливості журналістів-розслідувачів та громадських організацій віднаходити інші випадки, що можуть свідчити про втручання в авторозподіл справ в судах. Важко уявити, скільки ще подібних “аномалій” може бути віднайдено у разі аналізу звітів як набору даних.
Вчергове Фундація DEJURE закликає Державну судову адміністрацію оприлюднити звіти як повноцінний набір відкритих даних. Не варто чекати змін до Переліку наборів, затвердженого Кабміном — публікація цього набору можлива вже зараз. Це не лише підвищить прозорість, а й дозволить ефективніше виявляти втручання в авторозподіл, які підривають довіру до правосуддя.
