Часу дедалі менше. Уряд передав Венеційській комісії законопроєкт про повернення міжнародних експертів до добору ВККС
Уряд напрацював законопроєкт про повернення міжнародних експертів до добору членів ВККС і передав його на розгляд Венеційської комісії. Про це Секретаріат Кабміну повідомив у відповідь на запит Фундації DEJURE.
Після кількох місяців невизначеності уряд нарешті оформив напрацьовані зміни у відповідний законопроєкт. Однак відповідь Кабміну породжує нові питання — передусім про зміст запропонованих змін і причини звернення до Венеційської комісії. Втім, найголовніше — терміни. Часу на зміну процедури перед наступним конкурсом до ВККС дедалі менше.
Ще 11 грудня 2025 року Україна зобов’язалася розширити залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії з добору членів ВККС. Це зобов’язання зафіксували у спільній заяві єврокомісарки з питань розширення Марти Кос та віцепрем’єр-міністра Тараса Качки. Дане зобов’язання стало одним із десяти пріоритетних заходів у сфері верховенства права на 2026 рік.
Проте протягом наступних місяців помітного прогресу у виконанні цього зобов’язання не було. У моніторингу євроінтеграційних реформ «Членство Check» коаліція громадських організацій, за участі DEJURE, оцінила прогрес за цим напрямом лише у 1,5 бала з 10. Тому Фундація DEJURE звернулася до Мінюсту та Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграціїі з запитами, щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває підготовка змін.
З отриманих відповідей ми дізналися, що до 1 червня уряд мав у співпраці з Єврокомісією та із залученням ВРП і ВККС визначити «модальності розширення залучення міжнародних експертів». Після консультацій з партнерами та напрацювання проєкту закону уряд вирішив звернутися до Венеційської комісії за експертним висновком, і зараз проєкт перебуває там на розгляді.
Однак яку саме модель запропонував уряд — досі невідомо. У відповідях не пояснюється, які «модальності» міжнародної участі зрештою обрали, що саме пропонують змінити в чинних процедурах та з яких питань уряд звернувся до Венеційської комісії. Зовнішня експертиза може бути корисною, однак уряд не пояснив, які саме питання потребують її оцінки та як це вплине на строки підготовки законопроєкту. Фундація DEJURE також не отримала текст самого законопроєкту, хоча просила надати його у запиті.
До завершення повноважень чинного складу ВККС залишається менше 10 місяців, а конкурс до нового складу ВККС потрібно буде оголосити ще раніше. Тому законодавчі зміни правил його проведення мали бути напрацьовані та прийняті завчасно, а не тоді, коли конкурс уже на порозі.
До того ж уряд сам визначив дедлайн: відповідний законопроєкт має бути внесений на розгляд Кабміну до 31 серпня. Тож часу на його доопрацювання після висновку Венеційської комісії залишається дедалі менше — а попереду ще розгляд і ухвалення законопроєкту парламентом.
Від моменту, коли Україна взяла на себе це зобов’язання, минуло вже вісім місяців. І менше 10 місяців залишилось до початку нового конкурсу у ВККС. Тому подальше затягування роботи над законопроєктом уже створює ризик, що необхідні зміни знову доведеться ухвалювати в останній момент.
Ми вже бачили, чим може завершуватися такий сценарій. У випадку із законопроєктом №13165-2 про декларації доброчесності, необхідні зміни тривалий час відкладали, а зрештою ухвалене рішення не забезпечило належного виконання взятого зобов’язання. Важливо не допустити повторення цього сценарію із даним законопроєктом.
Фундація DEJURE повторно звернеться до уряду, щоб з’ясувати відповіді на згадані вище питання та обов’язково інформуватиме про подальший розвиток подій.
