Як Разумков пропонує відновити антикорупційну інфраструктуру і чому з цього нічого не вийде?

Вчора спікер парламенту Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт №4304, метою якого мало стати відновлення антикорупційної інфраструктури в Україні.

Під законопроєктом поставили свої підписи багато народних депутатів з різних фракцій, зокрема, зі Слуги народу, Європейської солідарності, Батьківщини, Голосу, а також депутатських груп Довіра та За майбутнє.

Втім, проєкт закону має лише 1 статтю, яка приблизно звучить так: “відновити все, що було до рішення Конституційного Суду”.

Чому це юридично неграмотно?
З рішенням Конституційного Суду, частина статей Закону України “Про запобігання корупції”, а також стаття Кримінального Кодексу про відповідальність за недостовірне декларування юридично зникли. 

Правила юридичної техніки не дозволяють відновити те, чого нема. Тому єдиний шлях – викладати статті в новій редакції, тобто кожну статтю, яка була скасована, виписувати наново з необхідними змінами.

Уявіть, що у вас була улюблена книжка, у якій спалили кілька сторінок, лишився тільки попіл. Їх чарівним словом не відновити, можна або купити нову книжку, або ж вклеювати сторінки замість згорілих. Тут та сама ситуація.

Чим загрожує таке рішення? 
Колись такий закон потрапить до Конституційного Суду, і навіть доброчесні і професійні судді будуть змушені визнати його неконституційним.

Ще один наслідок такого юридично неграмотного закону – посадовці можуть відмовлятися від виконання «відновлених» статей закону та в звичайному суді легко доведуть свою правоту і не нестимуть жодної відповідальності.

Тому закликаємо підготувати юридично грамотний і виважений проєкт.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію NED.