«Конфетки» замість правосуддя: суддю Пелиха спіймали на $1300 хабаря

Суддю, який хотів очищати судову систему у складі Вищої кваліфкомісії суддів, НАБУ та САП викрили на «конфетках» — так підозрюваний назвав $1300 хабаря за зняття арешту з лісоматеріалів. За даними Центру Протидії Корупції, мова про Олександра Пелиха з Воловецького райсуду Закарпатської області.

За версією слідства, Пелих вимагав неправомірну вигоду за скасування арешту 20 кубів лісоматеріалів та повернення їх власнику. Більше того, він сам підказував, як правильно написати клопотання і коли подати, щоб справа не потрапила до «непотрібного» судді.

Що відомо про суддю Пелиха?

Пелих давно відомий правничій спільноті — і точно не завдяки бездоганній репутації.

1. Минулі кадрові амбіції. Навесні Пелих намагався стати членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів — органу, що допомагає очищати систему від недоброчесних суддів. Але комісія з міжнародними експертами не пропустила його навіть до співбесіди, побачивши ризики недоброчесності, які українська система роками ігнорувала.
2. «Вирішення питань» через колег. Центр протидії корупції зазначає, що колега Пелиха — суддя Старобільського суду Олександр Воронкін — ухвалював рішення, які приносили вигоду родині Пелиха. Так, у 2010 році дружина Пелиха отримала комерційний об’єкт через «узаконений» не нотаріальний договір, а у 2011 році Воронкін легалізував сім самочинних будівель на чужих земельних ділянках.
3. Дисциплінарне покарання у 2018 році. Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягла Пелиха до відповідальності за грубу недбалість у справі про нерухомість. ВРП підтвердила, що суддя із 16-річним стажем не міг не знати, що розглядає справу з порушенням підсудності.
4. Рішення російською після того, як це стало незаконним. Попри однозначну норму КПК і Конституції, з серпня 2012 року Пелих продовжував ухвалювати рішення російською мовою.
5. Придбання авто за заниженою вартістю. Дружина судді придбала Nissan X-Trail 2014 року за 149 тис. грн — приблизно втричі дешевше від ринкової вартості. Через два роки авто продали вже за 362 тис. грн. Різниця вартості купівлі та суми продажу авто виглядає щонайменше підозріло. Тому для стороннього спостерігача це створює цілком обґрунтований сумнів: чи справді суддя задекларував реальну вартість автомобіля? 

Детальніше про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики —  у висновку ГРД.

Історія судді Пелиха — це не просто черговий корупційний скандал. Це дзеркало того, якою була б судова система без зовнішнього запобіжника у вигляді міжнародних експертів. Саме вони не допустили Пелиха навіть до співбесіди у конкурсі до ВККС. І тепер ми бачимо, що це рішення було не просто правильним, а життєво необхідним для захисту реформи.

Цей випадок вкотре підтверджує: модель з міжнародниками працює, очищує систему і не дозволяє недоброчесним суддям займати ключові посади. Їхній мандат не можна «перервати» чи віддати у руки тих, хто давно прагне повернути старі правила.

Тому сьогодні, коли міжнародники вимушено залишили Конкурсну комісію, а їхнє місце мають зайняти представники нереформованих інституцій, фільтр доброчесності опиняється під реальною загрозою. Єдиний спосіб це зупинити — ухвалити законопроєкт №13382 та продовжити мандат міжнародних експертів.