Чи можуть ці люди працювати суддями? За законом — ні. Але на думку Вищої ради правосуддя, — яка давно мала б їх звільнити, але досі не бачить жодних проблем, — так.

В цій компанії — двоє суддів Майдану, які обирали Стерненку абсурдні запобіжні заходи, порушуючи і закон, і здоровий глузд. Ті, хто раніше допомагав втекти «беркутівцям», а потім взявся за Стерненка при розгляді апеляції. І ті, хто з неприкритою упередженістю знімав претензії до нападників на нього.

І, нарешті, ті, хто веде обидві справи проти незручного для влади активіста — про смерть нападника, від якого зміг захиститися сам Стерненко, і про нібито викрадення «тітушки» з метою заволодіння 300 гривнями з його кишені. Саме в останній справі прокурор попри відсутність будь-яких доказів просить для Стерненка 8 років ув'язнення.

Отже, хто завтра може винести обвинувальний вирок Стерненку, а післязавтра — будь-кому з нас, якщо ВРП і далі не бачитиме зловживань?

Знайомтесь, Віктор Попревич — суддя Приморського районного суду Одеси. Це він таємно, в переддень заявленої дати, оголосив про можливість звільнення під невелику заставу директора дитячого табору «Вікторія». У вересні 2017 року в таборі сталася пожежа, в якій загинули троє дітей. Причина пожежі — порушення під час реконструкції. Прокуратура наполягала, що директор табору має залишатися під вартою, щоб попередити його вплив на постраждалих, свідків та інших підозрюваних, а також переховування від слідства й суду. Але суддя Попревич його тихенько відпустив.

Це порушення — не випадковість. Суддя Попревич регулярно дає підстави з великою ймовірністю припустити, що він має економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні рішень.

Наприклад, він закрив резонансну справу за керування автомобілем під дією алкоголю проти голови Одеського окружного адміністративного суду Олега Глуханчука. Про цей випадок писали ЗМІ, було опубліковане відео з місця події, сам Глуханчук був притягнутий до дисциплінарної відповідальності — але суддя Попревич закрив справу проти нього «у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення». Це також — не єдиний випадок, коли суддя вибірково толерував п'яне водіння.

Нетверезою впіймали і дружину судді — за кермом авто, користування яким не потрапило в жодні декларації. Так само, як не потрапила туди її квартира в Криму та автомобіль, яким користувався сам суддя. Задекларовані доходи всієї родини також не пояснюють, як суддя міг подарувати будинок в Донецьку своїй доньці. Водночас його син отримав інший будинок в Донецьку через суд — де батько тоді якраз працював суддею.

Загалом судді Попревичу настільки нецікаво, що від нього вимагає закон, що навіть офіційні рішення він писав російською мовою, а понад 2000 своїх рішень — просто не оприлюднив.

Крім цього, за інформацією проєкту Prosud, 2009 року суддя «прикрасив» свій будинок на вул. Олімпійській у Донецьку бюстами Сталіна та Леніна, зазначивши при цьому назву вулиці на своєму будинку як «Тупик Коммунизма». Зазначимо, що офіційно цей будинок належить доньці Попревича.

З реєстру нерухомого майна також відомо, що дружина судді володіє квартирою у Криму площею 51 м2. Про цю квартиру Попревич не згадує ані в декларації за 2014, ані в декларації за 2015 рік, хоча належить ця квартира дружинні судді з 2012 року. За даними Prosud, крім цієї нерухомості, сім'я Попревичів володіє і іншим численним незадекларованим майном.

Все це відомо членам ВРП, зафіксовано у висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності й професійної етики, але — завтра все ще суддя Попревич виноситиме черговий вирок. Повірите, що справедливий?

Ці судді ведуть другу справу проти Стерненка — про самооборону. Принаймні двох з них також давно мала б звільнити ВРП. Чому?

Сергій Кічмаренко — суддя Приморського районного суду міста Одеси, який з 2006 року й досі головує в цьому суді. Просто ігноруючи, що законодавство цього не дозволяє.

Це він головував у колегії суддів, яка звільнила від ув'язнення звинувачених у замаху на вбивство іншого громадського активіста Віталія Устименка. Тепер він — головний суддя у справі Сергія Стерненка, на якого так нападали вже тричі.

Це один з тих суддів, які систематично допомагають п'яним водіям уникнути відповідальності — за допомогою затягування розгляду їхніх справ.

Також суддя Кічмаренко використовував сумнівні способи набути майно у власність, ухилявся від оподаткування, не виконував вимоги до декларування своїх і родинних статків. Усі деталі — у висновку про невідповідність судді Кічмаренка критеріям доброчесноті й професійної етики.

Знайомтесь, Денис Донцов — суддя Приморського районного суду Одеси. На його рахунку — «всього лише» незадекларовані статки та підтримка рейдерської схеми в Затоці. На фоні колег виглядає майже доброчесним, але навіть цього достатньо, щоб припустити, що суддю легко розвернути у потрібний бік вигодою чи тиском.

Видимих плям на професійній біографії не має лише третя членкиня суддівської колегії у справі Стерненка — Ольга Шенцева, але самотужки завадити свавільному рішенню, якщо його захочуть винести двоє її колег, не зможе.

Власне, з таких самих суддів складається і Вища рада правосуддя. Це ветерани старої судової системи, призначення якої — не встановлення справедливості, а виконання вказівок з владних кабінетів та продаж рішень тому, хто заплатить більше. І вони дійсно не бачать проблем у діях колег по старій системі.

Саме тому завтра під Приморським районним судом Одеси, де виноситимуть вирок Сергію Стерненку, має бути якнайбільше людей. Щоб служителі фейкової Феміди бачили, що свавільні рішення не минуться їм просто так, і добряче подумали, чи варто порушувати закон знову. Щоб бачили, що нам не байдуже, ми вимагаємо справедливості та доб'ємось її.

А 9 березня небайдужа громадськість збереться біля Будинку профспілок у Києві — там проходитиме з'їзд суддів, на якому хочуть обрати нових членів ВРП та одного суддю до Конституційного Суду. Однак за старими правилами ніщо не завадить знову обрати недоброчесних, які й надалі опікуватимуться не правосуддям, а недоторканністю судді Вовка, тиском на Вищий антикорупційний суд та іншими провалами у виконанні своїх обов'язків.

Тому, поки президент вчергове побоявся взятися за очищення ВРП, ми закликаємо не проводити з'їзд суддів до зміни правил добору членів як ВРП, так і КСУ. Бо саме від цих органів залежить, чи запрацює в Україні правосуддя.