Отрош vs очищення від недоброчесних: чию сторону обере Велика Палата Верховного Суду
Минулого тижня Велика Палата Верховного Суду розглядала законність звільнення Інни Отрош — скандальної судді з непоясненими статками, «подарованими» матір’ю, колишньою головою Печерського райсуду Києва часів Януковича. Отрош також отримувала преференції під час призначення до столичного суду, а після 2014 року регулярно їздила в окупований Крим — звинувачуючи при цьому українську владу в його… окупації Росією. Спершу ВП ВС намірялась оголосити рішення у справі, але все-таки відклали до 13 листопада.
Що питали судді Великої Палати?
Питання у справі лунали ті самі, що й раніше — зокрема від суддів Наталії Шевцової, Миколи Мазура і Олега Ткачука:
1. Чи завершила Отрош кваліфоцінювання у 2019 році?
Ні. Це вже встановила Велика Палата ВС у рішенні 2021 року: тодішнє рішення колегії Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) не було остаточним. Саме тому Отрош у 2024 році прийшла на співбесіду з повним складом ВККС — і саме після неї комісія рекомендувала її звільнити.
2. Чи чинне подання Вищої ради правосуддя про призначення Отрош на посаду судді безстроково?
Так, чинне. Але це не означає, що вона пройшла оцінювання. Закон, який дозволив ВРП подавати кандидатів без рекомендації ВККС, не звільняє від конституційного обов’язку проходити оцінювання.
3. Чому ВРП не скасувала подання про призначення?
Тому що ВРП діє в межах закону, який не дає їй повноважень скасувати подання.
4. Чи могла ВРП внести подання без завершеного кваліфоцінювання?
Могла — саме для цього і прийняли спеціальний закон № 679-IX (так званий “закон Бабія”). Але цей закон не дає ВРП права оцінювати суддів замість ВККС. Ба більше — Конституційний Суд прямо зазначив, що лише ВККС може проводити оцінювання, і жоден інший орган її не підміняє.
Що це за “лазівка” і чому це важливо?
“Лазівка Бабія” колись дозволила призначати суддів без ВККС, яка тоді не діяла. Тепер її намагаються використати, щоб урятувати десятки суддів, які роками уникають завершення оцінювання.
Отрош у своїх аргументах спирається ще й на рішення Верховного Суду у справі Усатого — де суд радикально переглянув усталену 8-річну практику ВККС/ВРП/ВС щодо співбесіди із повним складом ВККС у разі негативного висновку ГРД. Цей підхід, якщо закріпиться, загрожує зірвати кваліфікаційне оцінювання майже 180 суддів.
Хронологія справи Отрош
2019: колегія ВККС визнала відповідність Отрош посаді, але через “негативний” висновок ГРД вирішила: рішення набере чинності лише після “подолання” висновку ГРД повним складом ВККС.
2021: Отрош оскаржила це рішення, однак Велика Палата ВС відмовила — підтвердивши, що “негативний” висновок ГРД зобов’язує пройти ще одну співбесіду.
2021: на тлі “кадрової кризи” нардеп Бабій проштовхнув норму, що дозволяє ВРП подавати на призначення безстроково суддів-п’ятирічок без рекомендації ВККС. Важливо, що в законі жодного слова, що це замінює оцінювання. На підставі цієї норми ВРП подала на призначення Отрош, але Президент указ не підписав.
2024 (початок року): Отрош прийшла до ВККС для завершення оцінювання — і з тріском його провалила.
2024 (кінець року): ВРП звільнила Отрош з посади судді після провалу кваліфоцінювання.
Сьогодні: водночас існують два рішення ВРП — про подання на призначення (2021) і про звільнення (2024). Вони не суперечать одне одному, бо ухвалені у різних процедурах. Але Отрош і окремі судді Великої Палати намагаються їх змішати і протиставити.
Що поставлено на карту?
Сподіваємося, Велика Палата ВС не поставить під сумнів досягнення судової реформи за останні 9 років. ГРД, ВККС і ВРП уже чітко висловили позицію: звільнення Отрош є правомірним, а спрощеної процедури оцінювання для привілейованих суддів не існує.
