Переговори з ЄС починаються з «Основ»: що це означає для судової реформи
ЄС відкрив для України головний переговорний кластер — «Основи». Саме з нього починається фактична перевірка готовності держави до членства. Європейський Союз офіційно погодив відкриття переговорів про вступ України. 15 червня 2026 року в Люксембурзі стартував розгляд першого переговорного кластера. Окремі міжурядові конференції відбулися щодо України та Молдови.
Це рішення варто вітати: відкриття першого переговорного кластера підтверджує, що Україна рухається в правильному напрямку на шляху до членства в ЄС. Після політичного старту переговорів у червні 2024 року Україна нарешті переходить до нового етапу євроінтеграції — практичного виконання реформ, від якого залежатиме подальший рух до членства в ЄС.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос назвала цей день «мегаднем» для процесу розширення. І це справді так. Україна зробила те, що ще кілька років тому здавалося майже неможливим: під час великої війни держава не лише вистояла, а й продовжила рух до ЄС.
Для судової реформи це означає новий рівень відповідальності. Невиконання зобов’язань щодо добору суддів, очищення судової влади, незалежності суддівського врядування та якісних призначень до Конституційного Суду може створити проблеми для переговорного процесу вже на старті. Адже темп подальшого руху залежатиме від якості виконання реформ.
Народний депутат Ярослав Железняк назвав відкриття першого кластера «тектонічним зсувом» у євроінтеграції. Водночас він наголосив, що подальша фінансова допомога та швидкість інтеграції «тепер напряму прив’язані до виконання Україною цього “домашнього завдання”».
Його попередження точне: йдеться вже не лише про ризик втратити черговий мільярд євро. Під ризиком може опинитися сам темп вступу України до ЄС.
ЄС переходить від політичного «ми вас підтримуємо» до практичного «покажіть результат».
Чому «Основи» — головний кластер
Переговори про вступ до ЄС поділені на шість кластерів. Першим відкривають «Основи процесу вступу». Його ж закриватимуть останнім.
До цього кластера входять: демократія, верховенство права, боротьба з корупцією, державні закупівлі, фінансовий контроль, правосуддя, свобода та безпека.
Проведені реформи у цих сферах дадуть відповідь на базове питання переговорів: чи є Україна правовою державою, якій можна довіряти як партнеру.
Якщо пояснити зовсім просто: ЄС спершу дивиться, чи є в країні правила, які працюють для всіх. Чи незалежні суди. Чи доброчесні судді. Чи є відповідальність для тих, хто зловживає владою. Чи працюють антикорупційні органи. Чи держава здатна сама себе очищувати.
Без цього всі інші реформи не покажуть бажаний результат. Можна ухвалити найкращі закони про економіку, інвестиції, бізнес, податки чи захист прав. Але якщо суд не здатен захистити людину або бізнес, ці правила не матимуть справжньої сили.
Для DEJURE ключовою в цьому кластері є глава 23 «Судова влада та основоположні права». У ній ЄС оцінює незалежність судів, доброчесність суддів, якість правосуддя та захист судової системи від впливу.
Єврокомісія прямо наголошує: формування незалежної та ефективної судової системи має першочергове значення. Від її якості залежатиме темп переговорів.
Навіть якщо Україна просунеться в інших п’яти кластерах, провал зобов’язань у межах «Основ» блокуватиме рух до членства. Для судової реформи це означає, що вона перестає бути окремим внутрішнім процесом і стає частиною головного переговорного треку.
529 реформ. Але є пріоритети
У дорожній карті з верховенства права — 529 реформ. Але для переговорів з ЄС ключове значення матимуть реформи з плану Качки-Кос. Саме вони показують ЄС, чи готова Україна зміцнювати верховенство права, захищати незалежність інституцій і проводити судову реформу змістовно.
Коаліція громадських організацій за участі Фундації DEJURE уже оцінила виконання цього плану за перші 3 місяці 2026 на 9 балів зі 100. Схожу картину показує і проєкт UAEUmeter. За його оцінкою, у першому кварталі 2026 року субіндекс верховенства права впав до 0,04 бала. У жодному з 10 пунктів пріоритетних реформ зі спільної заяви Марти Кос і Тараса Качки експерти не побачили суттєвого прогресу.
Це тривожний показник для країни, яка відкриває кластер «Основи».
Нова оцінка від коаліції ГО за участі Фундації DEJURE за шість місяців виконання плану ще попереду. Але вже зараз видно: прогрес вкрай повільний. Є окремі рішення, законопроєкти й заяви, але говорити про прорив не можна.
Найбільше відставання зараз видно саме в судовому блоці плану Качки-Кос. Три пріоритетні реформи, які ЄС визначив як індикатори реального прогресу, досі або виконуються із затримками, або залишаються на рівні законодавчих намірів.
- Призначення суддів КСУ та членів ВРП. ЄС очікує своєчасного заповнення вакансій у Конституційному Суді та Вищій раді правосуддя через оновлені процедури добору за участі міжнародних експертів. Наразі частина посад у КСУ та ВРП залишається вакантною, а окремі конкурси затягуються. Для виконання зобов’язань необхідно завершити добір і не допускати затягувань із призначенням кадрів.
- Міжнародні експерти у відборі членів ВККС. ЄС вимагає повернути міжнародних експертів до Конкурсної комісії з добору членів ВККС із вирішальним голосом у процесі перевірки. Водночас відповідний законопроєкт уже тривалий час не просувається в парламенті, а ініціативи уряду по темі досі на етапі опрацювання і не оприлюднені. Без ухвалення законодавчих змін по темі зберігається ризик формування нової конкурсної комісії виключно з українськими експертами та повернення до старої системи добору суддівських кадрів.
- Вдосконалення системи перевірки декларацій доброчесності суддів, зокрема суддів ВС з незалежними міжнародними експертами. Україна мала посилити механізм перевірки та залучити міжнародних експертів до процедури перевірки таких декларацій для суддів Верховного Суду, однак вимога ця була виконана радше формально.
Імітація вже стала проблемою
Йдеться про перевірку декларацій доброчесності суддів, яка є реформою, за яку Україна мала отримати фінансову підтримку за програмою Ukraine Facility.
Законопроєкт № 13165-2 мав посилити перевірку суддів. Натомість ухвалена версія залишила ключову шпарину: відповідальність наступає тільки за умисне зазначення недостовірної інформації у деклараціїі. На практиці це майже неможливо довести, а суддя каже «помилився» чи «не зрозумів питання».
Натомість додали низку положень, які наперед гарантують, що за неправду в деклараціях відповідальності не буде.
Крім того, законопроєкт не передбачає тимчасового залучення незалежних міжнародних експертів до перевірки декларацій суддів Верховного Суду.
Формально за назвою законопроєкту українська влада показала зобовʼязання як виконане. Але для вдалих переговорів щодо вступу в ЄС гарної вивіски може бути замало.
Марта Кос згадувала: «Йдеться про реформи не для Брюсселя. Мета — побудувати міцніші інституції, залучити інвестиції, зміцнити верховенство права, підтримати відбудову та покращити повсякденне життя українців». Імітації законів цієї мети не досягають.
Тож, прийняття законів у парламенті не завершує реформу остаточно. Після цього починається етап імплементації на якому стане видно, чи Україна виконує зобов’язання змістовно.
DEJURE і інші громадянські організації будуть стежити за цим процесом, зокрема у сфері правосуддя. Ми щиро очікуємо оперативного й якісного прогресу, бо саме він потрібен Україні для побудови верховенства права та успішних переговорів з ЄС.
