Плацдарм для повернення недоброчесних: Верховний Суд ухвалив рішення, що може допомогти Інні Отрош поновитись на посаді

Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) ухвалила чергове рішення, яке допомагає недоброчесним суддям уникнути звільнення з посади. Цього разу ВП ВС скасувала рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) про направлення “судді Майдану” Марини Лозинської на звільнення за результатами кваліфікаційного оцінювання. Та питання тут не лише в Лозинській — виглядає, що це рішення судді Великої Палати використають для поновлення скандальної Інни Отрош на посаді судді. Розбираємося детальніше.

Що відомо про справу Марини Лозинської?

У 2019 році колегія ВККС визнала відповідність Лозинської посаді, але через висновок Громадської ради доброчесності (ГРД) кінцеве рішення мало бути за повним складом комісії. Згодом повноваження ВККС були припинені і Лозинська не встигла завершити цю процедуру. 

У грудні 2020 на підставі сумнозвісного «закону Бабія» Вища рада правосуддя (ВРП) внесла подання Президенту про призначення Лозинської на посаду судді безстроково без завершення оцінювання, але Президент його не підписав. У  січні 2024 року Лозинська була на співбесіді із пленарним складом оновленої ВККС та була направлена на звільнення. 

Велика Палата в рішенні стверджує, що коли ВРП на підставі “закону Бабія” внесла Президенту подання про призначення Лозинської на посаду, то цим ВРП начебто підтвердила, що Лозинська закінчила кваліфоцінювання. Відтак, на думку суддів ВС проведення співбесіди пленарним складом нової ВККС з Лозинською було незаконним.

Втім, висновки ВП ВС дуже сумнівні, бо “закон Бабія” стосується виключно спрощеної процедури призначення на посаду судді у період відсутності ВККС. Цей закон нічого не говорить про автоматичне завершення кваліфікаційного оцінювання суддею, і тим паче не дає ВРП права оцінювати суддів замість ВККС. Ба більше — Конституційний Суд прямо зазначив, що лише ВККС може проводити оцінювання, і жоден інший орган її не підміняє. Саме тому у 2024 році ВККС продовжила кваліфоцінювання Лозинської, і її рішення законне. 

Що відомо про Інну Отрош та чому її кейс подібний?

Інна Отрош — екссуддя Господарського суду міста Києва, є донькою Інни Отрош-старшої — впливової представниці влади Януковича. Виглядає, що мама подарувала Отрош-молодшій найкраще життя: перехід із суду Луганської області до столичного без конкурсу, будинок під Києвом на пів тисячі квадратів, дві столичні квартири площею разом майже 250 квадратів, автомобіль Lexus, ще одну квартиру в елітному будинку в Києві на 139 квадратів. Після початку агресії Росії у 2014 році суддя Отрош-молодша регулярно відвідувала “близьких” на території т. о. Криму та в Санкт-Петербурзі. А на співбесіді Отрош заявила, що окупація Криму “це вина державних органів України, які не забезпечили безпеку кордонів у певний час”.

Як і у випадку Лозинської, Отрош не закінчила кваліфікаційне оцінювання з повним складом ВККС, проте завдяки “закону Бабія” Вища рада правосуддя направила Президенту подання про її призначення. Окрім того, Лозинська та Отрош належать до т. зв. списку “суддів Усатого” — приблизно 180 недоброчесних суддів, кваліфікаційне оцінювання яких Верховний Суд поставив під загрозу минулого року. Важливо, що Єврокомісія вже два роки поспіль у своїх звітах наголошує на небезпеці цього рішення для ефективності процедури кваліфоцінювання.

Кейси Отрош та Лозинської дуже подібні. Проте є відмінність, яку Велика Палата мусить врахувати: у 2021 році ВП ВС уже встановила, що тодішнє рішення колегії ВККС щодо Отрош не було остаточним. Саме тому Отрош у 2024 році прийшла на співбесіду з повним складом ВККС — і саме після неї комісія рекомендувала її звільнити. Сподіваємося, судді Великої Палати, не забудуть про це своє ж рішення.

Рішення у справі Лозинської ще раз підтверджує актуальність завдання від Єврокомісії на наступний рік: необхідно перевірити декларації доброчесності чинних суддів і провести добір суддів Верховного Суду із суттєвим залученням міжнародних експертів.