Плівки Міндіча: «З НАБУ домовитися дуже тяжко» або чому в конкурсних комісіях потрібні міжнародні експерти  - E4F1D
Назад

Плівки Міндіча: «З НАБУ домовитися дуже тяжко» або чому в конкурсних комісіях потрібні міжнародні експерти 

Нардеп Ярослав Железняк опублікував новий фрагмент так званих «плівок Міндіча». На записі один із фігурантів корупційних схем, Олександр Цукерман, пояснює, з якими органами, на його думку, можна «домовитися», а з якими ні.

«Ну, ситуация с ними не, ну не такая простая. Ну, то есть, как я себе представляю: с СБУ, ментами, с ДБР – можно договориться. С НАБУ договориться очень тяжело. Ну, б*дь. Кому-то удается, но я в это не сильно верю. Поэтому лучше в НАЗК. Тоже такая х*ня. Где-то можно, где-то нельзя.».  — цитати наведені мовою оригіналу

Тож у чому принципова різниця між цими органами? Чому Національне антикорупційне бюро (НАБУ) “непідконтрольне” і як цього досягти і в інших інституціях? 

  • Керівника Державного бюро розслідувань (ДБР), за даними журналістів, погоджували Андрій Портнов та Олег Татаров.
  • А НАБУ, своєю чергою, формувалося за участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях. Аналогічним чином добирали і керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС). 

Саме ця модель ускладнює неформальний вплив на добір керівних кадрів і унеможливлює «домовки» на вході до інституції. Без міжнародних експертів у відбіркових комісіях добір суддів, членів органів суддівського врядування та керівників правоохоронних органів легко перетворюється на політичну домовленість.

Це питання також прямо стосується і топ-10 пріоритетних реформ для України на 2026 рік зі «списку Качки-Кос». Серед них, зокрема, конкурсний добір Генерального прокурора, керівників прокуратур нижчих рівнів, а також реформа Державного бюро розслідування.

Ці конкурси аналогічно мають відбуватися за участі міжнародних експертів із реальним впливом на результат. Інакше ми ризикуємо знову отримати органи, з якими «можна домовитися».

Питання дуже просте: які органи нам потрібні — ті, з якими корупціонери «вирішують питання», чи ті, яких вони бояться?

Інші новини
До розділу
Олександр Житний став членом Вищої ради правосуддя за квотою юридичних ВНЗ
Олександр Житний став членом Вищої ради правосуддя за квотою юридичних ВНЗ

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обрав Олександра Житного членом Вищої ради правосуддя за своєю квотою. Житний — заві...

Звільнення без відповідальності? Суддя Маломуж пішла з посади без рішення у дисциплінарній справі
Звільнення без відповідальності? Суддя Маломуж пішла з посади без рішення у дисциплінарній справі

Незадекларована нерухомість в Дубаї, ухилення від здійснення правосуддя і це навіть не весь список… Замість притягнення до дисциплінарної відповідальності судд...

Операція «Феміда». Серія 1 — хто такий Павло Горбасенко
Операція «Феміда». Серія 1 — хто такий Павло Горбасенко

НАБУ та САП підкинули українцям новий епізод антикорупційного скандалу.  Детективи у межах операції «Феміда» викрили масштабну схему захоплення нерухомості та...

Спецпроєкти за тематикою
До розділу
Чому надбавки за науковий ступінь для суддів цього не вартують
Дорожня карта реформи адвокатури
Верховний Суд без масок: корупція, протидія реформам і російські паспорти