Погрожував судді кримінальним переслідуванням, бо хотів до ДБР — ще одна справа Аблова у Вищій раді правосуддя

Суддя Євгеній Аблов робить усе можливе, щоб дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя не дійшла до рішення — і кожен місяць цієї затримки оплачується з держбюджету.

Євгеній Аблов — поплічник Павла Вовка, ексголови ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Його справа в Третій дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя була відкрита ще у липні 2025 року. Скарга стосується розмови Аблова з Павлом Вовком про тиск на суддю Басая, голову Київського окружного адміністративного суду (КОАС), та суддю Альону Кушнову, щоб остання ухвалила рішення на користь Аблова.  

Аблов програв конкурс на посаду керівника теруправління ДБР у Миколаєві й намагався скасувати це рішення через КОАС. Справу розглядала суддя Кушнова. На плівках ОАСКу зафіксували, як Аблов радиться з Вовком щодо варіантів впливу на голову КОАС Басая. Вовк пропонує тиснути кримінальним переслідуванням з боку ДБР і радить Аблову передати Басаю, що він вже все погодив усе із керівництвом ДБР. У підсумку суддя Кушнова ухвалила рішення на користь Аблова, яке згодом скасували як незаконне.

Кримінальні провадження так само використовували як інструмент тиску на членів Вищої кваліфкомісії суддів рік тому — у момент, коли комісія наблизилася до кваліфоцінювання суддів ОАСК та Печерського райсуду Києва. Це показує тяглість практики: ДБР знову і знову намагаються задіяти як важіль впливу у руках суддівської мафії.

До початку слухання справи по суті Аблов подав низку заяв про відвід членів ВРП —  Тетяни Бондаренко та Олега Кандзюби. Усі ці заяви палата не підтримала. Аргументація Аблова зводилася до такого:

• у Касаційному адмінсуді Верховного Суду слухається його позов до ВРП про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди через поширення під час засідання ВРП інформації про стан його здоров’я. На цій підставі Аблов заявляє про «упередженість» Бондаренко;
  
• Бондаренко та Кандзюба виступили співавторами статті 11 членів ВРП щодо допустимості використання матеріалів кримінального провадження у дисциплінарних провадженнях;
  
• в Одеському окружному адмінсуді розглядається ще один позов Аблова — цього разу безпосередньо до члена ВРП Олега Кандзюби.
  

У такий спосіб Аблов схоже намагається усунути від розгляду справи тих членів ВРП, які є для нього «неприйнятними».

Членкиня ВРП Бондаренко також поцікавилася, якою, за версією Аблова, була мета плівок НАБУ. Він відповів, що записи нібито створили «за допомогою штучного інтелекту», щоб дискредитувати ОАСК — суд, який, за його словами, займав «принципову позицію» щодо окремих рішень і тому був ліквідований.Залишається відкритим питання, у чому саме полягала ця «принциповість»? Хіба що в системному ухваленні  антиукраїнських рішень.

***

Засідання завершилося оголошенням перерви — для допиту свідка судді Олега Басая та дослідження матеріалів негласних слідчих дій. Нову дату розгляду не призначили.

Рік тому Перша дисциплінарна палата ВРП вже внесла подання про звільнення Аблова. Він це рішення оскаржив, а Вища рада правосуддя в повному складі досі не спромоглася поставити крапку в цій історії — через постійну відсутність кворуму.

Увесь цей час Євгеній Аблов продовжує отримувати суддівську винагороду — близько 78 тисяч гривень на місяць. Загалом за три роки на виплату зарплат суддям ліквідованого ОАСК із держбюджету вже пішло 157 мільйонів гривень, і щомісяця ця сума зростає ще приблизно на 4 мільйони.

Ми закликаємо Вищу раду правосуддя не піддаватися тиску з боку колишнього керівництва ОАСК та самого Аблова і довести цю дисциплінарну справу до рішення. Затягування процесу — старий спосіб уникати відповідальності за рахунок платників податків.