Рада суддів обрала кандидатів до Конкурсної комісії: що про них відомо
26 присутніх членів Ради суддів проголосували так:
Беспалов Олександр — 1
Верланов Сергій — 24
Жигилій Сергій — 2
Кравченко Петро — 2
Мєзєнцев Євген — 25
Міщенко Іван — 24
Шемета Тетяна — 4
Не підтримую жодного кандидата — 0
Фундація DEJURE проаналізувала цих кандидатів до Конкурсної комісії. Ось що про них відомо:
Сергій Верланов
Суддя Київського апеляційного суду. Брав участь у конкурсі до Верховного Суду (2016-2017 років), однак не набрав необхідної кількості балів під час здачі іспиту.
Був у складі колегії суддів Київського апеляційного суду, які розглядали справу Юрія Іванющенка проти Сергія Лещенка. У 2015 році у прямому ефірі телепрограми “Шустер LIVE” Сергій Лещенко назвав Іванющенка “смотрящим над “Укрспиртом” та розповів про те, як він отримував “долі” та як пов’язаний з підвозом “тітушок” під час Революції Гідності.
Іванющенко вимагав визнати цю інформацію недостовірною. Колегія суддів визнала ці твердження оціночними, підкреслила суспільну важливість інформації про діяльність політиків для широкої громадськості та відхилила позов Іванющенка. За це рішення колегія суддів, у складі якої був Верланов, була відзначена премією “Честь тижня”.
Євген Мєзєнцев
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду.
У червні 2012 року Вища рада юстиції за участі Ківалова С.В., Кузьміна Р.Р., Отрош І.О., Портнова А.В., Татькова В.І. призначила його головою Донецького окружного адмінсуду.
Сумнівне майно
Відповідно до декларації, суддя у липні 2015 року придбав квартиру у Києві площею 137 кв.м за 1,5 млн (68 000 дол. за тодішнім курсом). Водночас, відповідно до сайтів нерухомості така ж квартира у цьому будинку коштує близько 255 000 дол. За даними електронної оцінки на офіційному сайті Фонду держмайна, ціна такої квартири становить 6 287 255 грн. Імовірно, суддя істотно занизив реальну вартість придбаної нерухомості.
Сумнівні рішення
- Був у складі колегії суддів, яка у березні 2016 року залишила без змін постанову ОАСКу, якою не дозволили державі повернути 20 газоносних родовищ, отриманих фірмою “Голден Деррік” в часи Януковича. При цьому, як зазначає видання “Наші гроші”, “Голден Деррік” контролюється близькими до Януковича людьми: екс-міністром енергетики Ставицьким та екс-міністром АПК Присяжнюком.
- Залишив у силі рішення ОАСК про скасування заборони трансляції серіалу “Свати”, яке дозволило актору Добронравову в’їзд на територію України. Із фільму-розслідування Слідства.Інфо “Нарадча кімната 2” відомо, що це рішення Павло Вовк вважав своєрідним подарунком та проявом лояльності ОАСКу до Зеленського. Імовірно, на колегію апеляційного суду також чинився вплив.
- Системно дозволяє порушувати законодавство про доступ до публічної інформації. Так, 6ААС за участі судді залишив у силі рішення ОАСКу, яким визнано законною відмову Печерського суду надати протокол зборів про третє поспіль обрання головою суду Р. Козлова. Верховний Суд скасував це рішення як незаконне. Також був у колегії суддів 6ААС, яка залишила без змін рішення КОАС, що дозволяє ДП ІСС не надати на запит набір даних «Інформація щодо стадій розгляду судових справ» у форматі відкритих даних.
- У грудні 2013 року залишив без змін рішення про заборону проводити мирне зібрання біля окружної виборчої комісії Обухова під час встановлення підсумків голосування на виборах народного депутата по округу. Своє рішення колегія обґрунтувала посиланням на Указ Президії Верховної ради СРСР, який явно суперечить Конституції України.
- Скасував рішення ОАСКу, яким за позовом Автомайдану було визнано незаконними дії НАЗК при перевірці декларацій судді Верховного Суду Ольги Ступак. НАЗК проігнорувало матеріали НАБУ, які свідчили, що суддя приховала доходи і коштовне майно від декларування. Нове керівництво НАЗК визнало позов. Однак 6ААС вирішив, що Автомайдан не може оскаржувати рішення НАЗК. У підсумку це дозволило Ступак уникнути будь-якої відповідальності за брехню у деклараціях.
НАЗК розробило проект Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, яка передбачає механізми очищення суддівського корпусу та забезпечення його доброчесності. Вища рада правосуддя виступила категорично проти та організувала звернення судів проти неї. Мєзєнцев теж виступив на онлайн-обговоренні проєкту, де підтримав позицію ВРП та зазначив, що “не можна перетворювати саму доброчесність на елемент постійного моніторингу життя судді”.
Іван Міщенко
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (з 2017 року)
Підтримував сумнівні зв’язки з Адміністрацією Президента (зараз — Офіс Президента)
У 2017 році журналісти зафіксували, як суддя відвідував Адміністрацію Президента через два тижні після свого призначення. Іван Міщенко відмовився коментувати мету свого візиту і лише згодом розповів журналістам, що відвідував секретаря з питань судової реформи Костянтина Красовського. При цьому суддя не був членом Ради судової реформи при Президентові України.
Сумнівне походження коштів та майна
У 2013 р. батько судді придбав авто MERCEDES-BENZ ML 250 CDI 4 MATIC, 2013 р.в. а у 2015 р. став власником квартири площею 88,90 кв.м у м. Києві. Джерела походження коштів для придбання цього коштовного майна невідомі.
Із 2006 року до призначення суддею ВС займався адвокатською діяльністю та був керуючим партнером юридичної фірми “Трастед Едвайзерс”. У декларації за 2015 рік вказав дохід у розмірі 39 369 грн. Сукупний дохід за 2012-2016 роки становить 177 879 грн. При цьому, у 2015 році його юридична фірма увійшла до ТОП-50 за оцінкою фінансової ефективності рейтингу видання “Юридична практика”. У декларації за 2015 рік Іван Міщенко вказав, що має збереження 70 000 дол. США.
Дохід дружини у 2015 році склав 9 306 грн, а за 2012-2016 роки – 26 724 грн. Водночас у 2015 році дружина придбала авто FIAT 500L 2015 р.в. за 506 000 тис. грн, що майже у 20 разів перевищує її дохід за 5 років. Такі витрати викликають сумніви у правдивості зазначеного розміру доходу.
Інше про Івана Міщенка
До Громадської ради доброчесності надійшло повідомлення, що компанія Міщенка використовувала практику масового надсилання однакових позовів для того, щоб потрапити до “потрібного” судді. Читати Рішення ГРД
Під час конкурсу у 2017 році, серед переліку осіб, які могли б надати рекомендацію, Іван Міщенко в анкеті зазначив заступника голови Адміністрації Президента Порошенка Олексія Філатова та члена Вищої ради правосуддя, також представника Адвокатського об’єднання “Юридична фірма “Василь Кісіль і Партнери” Вадима Беляневича.
Нагадаємо, Рада суддів заблокувала судову реформу, не делегувавши до Етичної ради, що очистить ВРП, жодного кандидата.
