Рейтинг академічної недоброчесності 2025 року: у списку — судді, спецради й рішення Верховного Суду
Активісти громадської ініціативи «Дисергейт» вчергове публічно обрали «переможців» антипремії за порушення в галузі науки. Зокрема, до рейтингу академічної негідності увійшли судді, судові рішення та спецради, які своїми діями або мовчанням підтримували академічну недоброчесність.
- У списку номінації «Скандал 2025» є суддя Олександр Короленко. Під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії він публічно зізнався, що за гроші писав дисертації для інших суддів. Мотиви пояснив просто: хотів айфон і поїздку до Таїланду. До цієї ж категорії «Дисергейт» відніс рішення Верховного Суду, яким заборонили перевіряти на плагіат дисертацію ректора Полтавської політехніки Володимира Онищенка — через те, що робота була захищена до вересня 2014 року.
- Третє місце у номінації «Спец(з)рада 2025» посіли суддя Майдану Оксана Царевич і спеціалізована вчена рада Університету митної справи та фінансів. Саме ця спецрада присудила Царевич науковий ступінь за роботу з очевидними ознаками плагіату. Згодом суддю позбавили наукового ступеня — зокрема завдяки розслідуванню та зверненню Фундації DEJURE до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).
- У номінації «Посіпаки 2025» опинилися судді Верховного Суду Чиркін, Єзеров і Кравчук, а також суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова. Судді Верховного Суду ухвалили рішення, яким фактично вивели з-під контролю НАЗЯВО всі дисертації, захищені до вересня 2014 року. Суддя Горшкова окремою ухвалою заборонила перевірку дисертації конкретної особи — попри те, що аналогічну заяву вже розглядав інший суддя.
Наукові ступені для суддів роками були джерелом солідних доплат до окладів, тому дисертації масово купувалися, легалізувалися через лояльні спецради, а згодом захищалися в судах. Закон, який скасовує ці фінансові привілеї, які даремно вимивають з державного бюджету кошти, уже існує і потребує голосів парламенту. Але сам по собі він проблему до кінця не вирішує: без повноцінних перевірок уже захищених робіт і без судової практики, яка не прикриває плагіаторів, академічна недоброчесність залишатиметься частиною корупційної схеми за участі суддів.
Детальніше про академічну недоброчесність суддів — у нашому YouTube-відео: