Реванш чи верховенство права: у Верховному Суді розглядають скаргу Павла Вовка на його ж звільнення

У Верховному Суді відбулося чергове засідання у справі Павла Вовка — судді, якого Вища рада правосуддя звільнила за втручання у роботу ВККС та інші грубі порушення суддівської етики. Тепер Вовк намагається довести, що матеріали слідства у його справі нібито не можна було використовувати в дисциплінарному провадженні. Якщо Верховний Суд погодиться — рішення у дисциплінарній справі про звільнення можуть скасувати, а Вовк отримає шлях назад у систему.

Аргументи сторони Павла Вовка та чому вони нерелевантні:

Строк притягнення нібито минув. Захист стверджує, що до змін у законі у 2023 році строк притягнення до відповідальності вираховували як «три роки з моменту вчинення дисциплінарного проступку і до відкриття провадження ВРП». Незалежно від того, коли була подана скарга на суддю. Оскільки закон не має зворотної дії, то, на думку адвокатки, ВРП пропустила строк: у 2019 проступок, у 2023 — відкрите провадження.

Тут варто наголосити, що навіть у 2021 році ст. 42 Закону «Про Вищу раду правосуддя» доволі однозначно вказувала на момент початку дисциплінарного провадження: «Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді». ВП ВС займала різні позиції щодо цього питання, основним чинником була наявність обґрунтованого розрахунку строків — у рішенні ВРП щодо Вовка воно є. Саме після отримання скарги трирічний строк перестає обчислюватись. Оскільки з дня вчинення проступку Вовка до дня відкриття провадження (отримання скарги) не пройшло три роки, то й строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності не сплив.

Матеріали негласних слідчих дій не можна використовувати. Адвокатка посилається на Кримінальний процесуальний кодекс і заявляє, що результати НСРД не є допустимим доказом у дисциплінарній процедурі. Тут варто врахувати, що Велика Палата підтримувала практику використання НСРД у дисциплінарних провадженнях протягом останніх 7 років, зокрема з посиланням на рішення ЄСПЛ. Про допустимість використання матеріалів НСРД ми писали тут.

Втручання у приватне життя. Начебто не можна використовувати матеріали НСРД, оскільки це втручання у приватне життя Вовка, й такі заходи можливі лише в рамках кримінального провадження та з дотриманням принципу законності. Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає таке використання у дисциплінарних справах, тому це начебто незаконно. Проте у матеріалах не розголошують приватні аспекти життя судді. Ідеться про оцінку посадових дій судді, який сам намагався впливати на діяльність ВККС — органу суддівського врядування. 

Втручання в приватне життя відбулося на етапі проведення негласних слідчих дій (і відбувалось воно законно), а не на етапі дисциплінарної справи, і стосувалося воно не «особистої сфери» судді, а його службової поведінки. Тому використання результатів НСРД у дисциплінарному провадженні щодо судді не є втручанням в його приватне життя.

Не допитали всіх свідків. На думку адвокатки Вовка, оскільки ВРП викликала як свідків 4 осіб, а прийшов і був заслуханий лише один, то ВРП не мала права увалювати рішення поки не заслухала всіх. Варто зазначити, що заслуховування свідків є правом, а не обовʼязком ВРП, й рішення про те, кого слухати, а кого ні ухвалює виключно ВРП на власний розсуд. Якщо доказів вчинення проступку для членів ВРП було достатньо – вони можуть ухвалити рішення, не заслухавши всіх свідків.

Участь у засіданні ВРП членкині Ольги Попікової було незаконним. Захист вважає, що членкиня ВРП Ольга Попікова нібито раніше брала участь у роботі дисциплінарної палати, яка розглядала скаргу щодо Вовка, а отже мала б бути відведена. Зокрема, начебто Попікова брала участь у попередньому розгляді скарги, голосувала за відкриття провадження, хоча й не брала участі в голосуванні щодо рішення по суті.

Представниця Вовка не врахувала саму логіку заборони участі членів дисциплінарної палати під час розгляду скарги на її рішення повним складом ВРП. На цьому етапі фактично відбувається «апеляційний» перегляд, тож очевидно, що особа не може переглядати власне рішення. Оскільки членкиня ВРП Попікова не брала участі в ухваленні рішення дисциплінарної палати по суті, вона не переглядала власне рішення.

Попереду — вирішальний етап. Висновок Верховного Суду у цій справі стане індикатором того, чи здатна система захистити рішення про очищення, ухвалені в останні роки. Якщо маніпуляції з процедурами візьмуть гору — Павло Вовк може повернутися, а все, що країна зробила для демонтажу ОАСК, опиниться під загрозою.