Що відомо про суддю Соловйова, який отримав справу Христенка — і чому це може бути частиною плану тиску на НАБУ та САП

Від ранку тривають обшуки НАБУ та САП в керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Перед цим Офіс генпрокурора та СБУ непомітно просунули до Печерського райсуду Києва справу щодо народного депутата Федора Христенка. 

Підозру в держзраді та впливі на НАБУ йому вручили того ж дня, коли СБУ та Генпрокуратура провели масові обшуки в детективів Бюро — 21 липня.  Ці події стали початком атаки на антикорупційні органи. Менше ніж за п’ять місяців матеріали щодо Христенка вже подали до суду, це нетипово швидко. 

За інформацією Центру протидії корупції, Христенко уклав угоду зі слідством та погодився співпрацювати з ОГП та СБУ. Це лише підсилює попередні припущення ЗМІ: повернення нардепа могло бути елементом плану для отримання «потрібних» свідчень проти детективів НАБУ та прокурорів САП. Якщо це підтвердиться — країна може отримати новий виток тиску на антикорупційні органи, тепер уже з «легалізованими» показами від чинного народного депутата. Ймовірність такого розвитку подій збільшують обшуки детективів НАБУ в Андрія Єрмака. 

Справу Христенка розподілили на суддю Печерського райсуду Києва Олега Соловйова. Він — суддя цього суду лише з травня і вже став відомим загалу завдяки рішенню у справі про ймовірне сексуальне домагання у київському метро. За словами потерпілої, незнайомий чоловік неодноразово торкався її сідниць у вагоні метро. Втім, суддя Соловйов  відмовився карати порушника, аргументувавши це тим, що:

• у вагоні метро в натовпі людей «можливе випадкове торкання»,
• реакція потерпілої «не свідчить про страх за власну безпеку»,
• повідомлення до поліції через понад 6 годин «ставить під сумнів» її слова.

Ще під час роботи в Деснянському райсуді Соловйов двічі отримував у користування квартири від Печерської районної держадміністрації (2023 і 2024 роки).

Чому судді Деснянського району виділяють житло у Печерському? У судовій системі вже не раз використовували виділення службових квартир для «подяки» за потрібні рішення. Відомий приклад — суддя ОАСКу Євгеній Аблов, який після рішення про «розгін Майдану» у 2013 році майже одразу отримав і приватизував службову квартиру від тієї ж Печерської РДА, а згодом продав її за понад 9 млн грн.

У березні 2025 року Соловйов попросив перевести його до Печерського райсуду — у травні Вища рада правосуддя відрядила його туди на рік. Заява Соловйова про відрядження до Печерського райсуду співпала у часі із обшуками ДБР у приміщенні ВККС, метою яких, виглядає, міг бути захист суддів Печерського райсуду від кваліфоцінювання. Цікаво, що суддя сам попросився перевестись у суд, де значно більше навантаження, хоча це не мало б вплинути на його зарплату;

Суддя їздить на Chevrolet Lacetti 2012 року, не має власного житла у Києві й мешкає в службовій квартирі Печерської РДА. Водночас його задекларовані доходи доволі високі:

• 2022 рік: зарплата судді ~1,5 млн грн + 175 тис. грн пенсій та соцвиплат;
• 2023 рік: зарплата ~1,7 млн грн + 220 тис. грн пенсії й соцдопомоги;
• 2024 рік: зарплата ~1,76 млн грн + ~140 тис. грн пенсії.
  

Попри такі доходи та відсутність витрат на купівлю майна, у деклараціях судді практично не вказано заощаджень (закон вимагає декларувати їх, якщо вони перевищують 150 тис. грн). Це виглядає нелогічно, зважаючи на разові виплати: 312 тис. грн у 2023 році та 205 тис. грн у 2024. Складається враження, що суддя може приховувати свої реальні накопичення.

Тепер же Соловйова можуть використати для ухвалення потрібних рішень у справі Христенка, для тиску на антикорупційні органи та згортання демократичних інституцій. Ми бачимо таку тенденцію в останні місяці у справах щодо детектива НАБУ Руслана Магомедрасулова, ексочільника Укренерго Володимира Кудрицького та громадського активіста Віталія Шабуніна.