Шість кандидатів до КСУ уже на фінальному етапі ДГЕ. До одного є серйозні питання

Сьогодні кандидати до Конституційного Суду (КСУ) за квотою зʼїзду суддів України проходили письмове оцінювання рівня компетентності у сфері права. До цього етапу Дорадча група експертів (ДГЕ) допустила 6 із 12 кандидатів, які успішно пройшли перевірку доброчесності:

• Расім Бабанли – керівник Апарату Верховного Суду;
• Оксана Клименко – професор Київського національного торгівельно-економічного університету;
• Олексій Клименко – прокурор Офісу Генерального прокурора;
• Олексій Кравчук – суддя Вищого антикорупційного суду; 
• Андрій Савчак – суддя Перемишлянського районного суду Львівської області;
• Петро Салюк – суддя Хмельницького окружного адміністративного суду.

Щодо Михайла Смоковича — рішення не прийняли через недостатню кількість голосів, передбачених законом. Хоча кандидат і набрав 4 голоси “за”, його не підтримали щонайменше двоє міжнародних членів ДГЕ, тому він припинив участь у конкурсі. 

З усіх кандидатів найбільші сумніви щодо відповідності майбутній посаді викликає кандидат Расім Бабанли — керівник Апарату Верховного Суду. 

Під час співбесіди члени ДГЕ не звернули уваги на питання невідповідності майна доходам, відмови надати публічну інформацію на запити та академічної недоброчесності кандидата. 

Подарована квартира

У 2010 році родина Бабанли придбала двокімнатну квартиру за 172,5 тисячі доларів. Оформили її на матір, але всіма питаннями купівлі займався сам кандидат: підписував документи, домовлявся із забудовником і контролював роботи. 

Хто саме платив за квартиру, Бабанли чітко пояснити не зміг. Мовляв, «здається, переважно кошти матері».  Кандидат стверджує, що гроші на неї назбирали батьки, однак жодних документів на підтвердження цих заощаджень він не надав. Як встановила ДГЕ, офіційні доходи батьків за останні 13 років становили близько 77 тисяч доларів — вдвічі менше ніж вартість квартири.

Коли розмова дійшла до джерел доходів його батька та до пояснень, звідки знайшлась інша частина суми, кандидат попросив зупинити пряму трансляцію через чутливість інформації. У результаті головне питання — звідки родина взяла гроші на квартиру — обговорили без глядачів. Перевірити пояснення кандидата суспільство не може.

Земельна ділянка та недобудований маєток

У 2018 році Бабанли придбав квартиру у Києві за близько 87 тисяч доларів. У день угоди брат «подарував» йому кошти двома договорами, один з яких — точно на суму квартири. 

За словами кандидата, брат отримав 280 тисяч доларів у 2017 році після продажу земельної ділянки у Голосіївському районі Києва. Окрім самої ділянки, там був незавершений будинок площею 1 000 квадратних метрів. Через зростання цін у 2007 будівельні роботи зупинили. За 10 років потому недобудову таки продали як земельну ділянку, оскільки об’єкт не був введений в експлуатацію. Сьогодні будинок добудований, у ньому працює приватна школа.

Це майно також нібито фінансував батько за кошти від продажу будинку в Тернополі. Утім, ані суми цього продажу, ані документів, які б підтверджували походження коштів, на співбесіді кандидат не надав.

Звідки гроші?

За словами Бабанли, майже всю нерухомість спонсорували батьки. Та на цьому місці математика не сходиться.
Як ми вже зазначили вище, з 1998 по 2010 рік, батьки заробили близько 77 тисяч доларів — це сума до сплати податків і без урахування звичайних витрат родини на проживання за 13 років.

Водночас кандидат назвав щонайменше 240 тисяч доларів витрат на нерухомість: близько 172,5 тисячі на квартиру, 15–20 тисяч на земельну ділянку в Голосіївському районі та ще близько 50 тисяч на будівництво будинку там само. Тобто офіційні доходи батьків покривають лише близько третини цих витрат.

Які ще питання оминули

Також Бабанли не розпитували і щодо ймовірного плагіату у його дисертаціях, які він захистив у 2010 та 2019 роках. Задали питання про російські джерела, та фактично оминули найголовніше застереження — порушення академічної доброчесності.

На нашу думку, обидві дисертації містять плагіат, самоплагіат і процедурні порушення.

У кандидатській дисертації є цілі абзаци, дослівно запозичені з роботи російського дослідника без посилання на джерело.

У докторській монографії майже повністю скопійовано дві статті, написані у співавторстві, з десятків скопійованих сторінок посилання зроблено лише на один-два абзаци. Додатково скопійовано 12 власних раніше опублікованих статей – самоплагіат, який Закон «Про освіту» визначає порушенням академічної доброчесності та формою обману. Такий обсяг запозичень ставить під сумнів саму наявність монографії як окремої наукової роботи.

На співбесіді ДГЕ також залишила поза увагою позицію кандидата щодо доступу до публічної інформації. У 2023 році Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини склав щодо Бабанли три протоколи про адміністративні правопорушення — через відмови Верховного Суду за його підписом надати дані про суддівську винагороду та копію особової картки судді Верховного Суду.

Усі ці питання стосуються доброчесності, прозорості походження майна та ставлення до правил, яких має дотримуватися суддя Конституційного Суду. Тож рішення ДГЕ допустити Бабанли до наступного етапу ставить під сумнів повноту перевірки його доброчесності.

Наразі очікуємо результати оцінки рівня компетентності всіх кандидатів. Саме із тих, хто пройде цей етап, зʼїзд суддів невдовзі буде обирати двох нових суддів КСУ.