Суддя, яка саботувала кваліфоцінювання за вказівкою Вовка – чи скасує Верховний Суд рішення про звільнення?

9 жовтня Велика Палата Верховного Суду розглядатиме справу про оскарження рішення ВРП щодо притягнення до відповідальності судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Альони Мазур. Засідання відбудеться у форматі письмового провадження.

Чому це важливо? 

1. Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що у 2019 році суддя Мазур разом з іншими колегами з ОАСК саботувала кваліфікаційне оцінювання, “захворівши” за вказівкою голови суду Павла Вовка. Також вона не повідомила ВРП та Генерального прокурора про втручання Вовка в її діяльність. 
2. Нова Вища рада правосуддя наразі остаточно звільнила лише трьох суддів ОАСКу — справи щодо решти тягнуться роками. І вже цього четверга Велика Палата Верховного Суду може дати дорогу до поновлення на посадах двох суддів із трьох звільнених. Якщо це станеться — то про які “досягнення судової реформи” взагалі можна говорити, коли судді ОАСКу й далі безкарно уникають відповідальності й повертаються у мантії?
3. Скасування рішення ВРП про притягнення Мазур до дисциплінарної відповідальності (звільнення) та її потенційне поновлення стане найяскравішим доказом, що Верховний Суд діє в інтересах недоброчесних суддів, а тому сам потребує реформи.

Що відомо про Альону Мазур?

Службова квартира без потреби

У 2016 році суддя отримала службову двокімнатну квартиру в елітній новобудові на Печерську, хоча вже мала власне житло у Києві. Її батько незадовго до цього придбав ще одну — велику квартиру площею 118 кв. м. Попри це Мазур обґрунтувала потребу службового житла тим, що проживає з матір’ю, хоча, як з’ясувала Громадська рада доброчесності, та фактично мешкала у Вінницькій області. Через три місяці після отримання квартири суддя подала позов про її виключення з числа службових і виграла справу.

Сумнівні статки

З декларацій Мазур випливає, що вона користувалася квартирою, яку її батько-пенсіонер купив за понад мільйон гривень і ще й придбав машиномісце за 330 тисяч. При цьому його офіційні доходи за два роки (2015-2016) не перевищували 100 тисяч грн.

Рішення, які викликають питання

1. Справа Суркісів і “Приватбанку”.
   У 2017 році Мазур у складі колегії суддів задовольнила позов родини Суркісів і постановила стягнути з “Приватбанку” понад мільярд грн. Повний текст рішення суд засекретив, хоча закон не передбачає такої можливості. У 2020 році Велика Палата Верховного Суду скасувала це рішення як незаконне.
2. Скасування висновків ГРД.
   Мазур скасовувала висновки Громадської ради доброчесності про недоброчесність суддів, хоча такі висновки не підлягають судовому оскарженню. Змінити позицію суддя вирішила лише після того, як Президент подав законопроєкт про ліквідацію ОАСК.
3. Приховування інформації.
   У 2021 році Мазур відмовила у задоволенні позову журналістів, які намагалися отримати дані щодо закриття справи про п’яне водіння чоловіка керівниці апарату Дарницького суду. Так вона допомогла приховати потенційне службове зловживання.
4. Підтримка “схем Вовка”.
   Мазур розглядала справу, пов’язану з незаконним звільненням члена Вищої кволіфкомісії суддів Станіслава Щотки — епізод, який фігурує у “плівках Вовка”. Суддя стала на бік Вовка, але її рішення згодом скасували як незаконне.
5. Легалізація повторного призначення членів ВРП.
   У 2019 році вона вирішила, що адвокати Павло Гречківський і Олексій Маловацький, призначені вдруге поспіль членами ВРП, нібито не порушили Конституцію. Після цього Гречківський неодноразово розглядав дисциплінарні скарги щодо самої Мазур і відмовляв у відкритті провадження.
6. Саботаж кваліфоцінювання
   Мазур була серед суддів, які у 2019 році двічі не з’явилися на кваліфікаційний іспит, прикрившись “тимчасовою непрацездатністю”. Згідно з “плівками НАБУ”, це було погоджено з Вовком, щоб зірвати оцінювання.
7. Кругова порука
   У 2020 році колектив ОАСК опублікував заяву на захист суддів, яким НАБУ оголосило підозри. У зверненні говорилося про “іноземний контроль над судами”. Суддя Мазур не заперечила своєї участі у цьому зверненні, яке ГРД визнала проявом корпоративізму і зневаги до принципів доброчесності.

Рішення Великої Палати Верховного Суду у справі Мазур стане черговим тестом на те, чи готовий сам Верховний Суд підтримувати очищення системи — чи знову прикриватиме “своїх”.