Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21.10.2015 № 835 на Державну судову адміністрацію України (ДСА) покладено обов’язок оприлюднення набору даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями» (протоколів авторозподілу)
У чому відмінність від протоколів та нащо вони у формі відкритих даних?
Івано-Франківський окружний адмінсуд задовольнив позов нашої юристки Христини Буртник до ОАСКу, визнавши протиправною їх відмову надати інформацію про помічників суддів.
Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду заяву експертів Фундації DEJURE Андрія Химчука (підготувала Христина Буртник).
Фундація DEJURE нагадує, що НЕ МОЖНА закривати справи щодо водіїв, спійманих з ознаками сп’яніння (ст. 130 статті КУпАП) через “малозначність” або віддавати правопорушника “на поруки трудового колективу”
Протягом 2020-2021 років Вища рада право- суддя (ВРП) розпочала оприлюднення окремих наборів даних у форматі відкритих даних. У цій публікації ми розповідаємо, які ще поля в таблицях цих наборів повинні публікуватися з огляду на їх суспільну значимість, а також аналі- зуємо проблеми наборів та пропонуємо шляхи їх розв’язання.
Міністерство цифрової трансформації підготувало проект змін до Постанови Кабінету Міністрів № 835. Проект враховує пропозиції Фундації DEJURE, які ми подавали на розгляд Мінцифри на початку цієї осені.
Аналіз поняття доброчесність, використання принципів доброчесності у рішеннях суду
Для нас це – не пересічний день. Адже лише за останні 5 років представники Фундації DEJURE 43 рази(!) зверталися до суду з адмінпозовами через протиправне обмеження доступу до публічної інформації
Ступінь переконання, який повинен мати суд, аби ствердити в рішенні, що певна подія скоріше трапилась, аніж ні, є стандартом доказування. На відміну від процесуальних кодексів, у дисциплінарних провадженнях щодо адвокатів, прокурорів, чи суддів українське законодавство не встановлює стандартів доказування. На практиці ж дисциплінарні органи не раз декларували застосування стандарту «поза розумним сумнівом».
93% очільників підприємств заявили, що впровадження судової реформи, верховенства права та викорінення корупції – це стратегічний крок №1.
Верховний Суд вчергове задовольнив наш позов і підтвердив грубе порушення Вищою радою правосуддя закону про доступ до публічної інформації
