Назад

Конституційний Суд поставив хрест на електронному декларуванні: експертний аналіз рішення

Read in English

Сьогодні Конституційний Суд опублікував повний текст рішення щодо електронного декларування в Україні. Що саме КСУ визнав неконституційним та які це матиме наслідки – пояснюємо. 

Замість вступу
22 сторінки роздумів про важку долю суддівської влади, її незалежність те про те, чому на судову владу не можна впливати будь-яким чином. Знайте, що якщо в метро або маршрутці станете судді на ногу, то здійсните неконституційний вплив на судову владу і посягнете на її незалежність.

Це було би смішно, якби разом з тим не скасували повністю систему електронного декларування. Для всіх, не тільки для суддів. Публічні службовці можуть тепер нічого не декларувати, а якщо задекларують, то ніхто нічого не зможе перевірити.

Що визнали неконституційним?

  • Положення Закону «Про запобігання корупції», які надають НАЗК повноваження зберігати і оприлюднювати електронні декларації публічних службовців, перевіряти їхню достовірність, здійснювати моніторинг способу життя посадовців;
  • Відкритий доступ до реєстру електронних декларацій;
  • Статтю 366-1 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за декларування недостовірної інформації.

Як суд обґрунтував своє рішення?

  • Судова влада має бути незалежною, тому будь-який вплив на неї, в тому числі зі сторони виконавчої влади, є неконституційний;
  • Перевірка декларацій і способу життя суддів це добре, але здійснювати її мають тільки органи судової влади, бо якщо це робить НАЗК, то воно фактично контролює судову владу;
  • Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації не є настільки суспільно небезпечним, щоб аж тягнути на кримінальну відповідальність.

Чому аргументи Конституційного Суду не витримують критики?

  • КС на 20 сторінках обґрунтовує, наскільки важлива незалежність судової влади і що «будь-який вплив» (sic!) на неї виконавчої чи законодавчої влади суперечить Конституції і принципу стримувань і противаг;
  • КС тільки забув, що стримування і противаги означають, що кожна із гілок влади взаємо впливає і взаємо стримує іншу, для того, щоб жодна із них не могла стати надто сильною, що порушить бажаний баланс;
  • Незалежність судової влади дійсно є одним із конституційних принципів, і він полягає в тому, що судді самі мають приймати рішення щодо організації і здійснення ними правосуддя. Тобто не уряд чи парламент звільняють суддів з посад чи призначають у вищі суди, а самі судді через органи судової влади;
  • Однак КС доводить цей принцип до абсурду, стверджуючи, що будь-який вплив на судову владу суперечить Конституції. Але це не так, оскільки виконавча і законодавча влада завжди впливають на судову, оскільки перебувають постійно у системі стримувань і противаг. Якщо дотримуватися логіки КС, то парламент, приймаючи закон про судоустрій, і уряд, виділяючи кошти на діяльність судів, здійснюють незаконний плив на судову владу. Тому у судовій владі потрібно не лише мати свою незалежну систему перевірки декларацій  і моніторингу способу життя суддів (як це сказав КС), але й свою самостійну законодавчу і бюджетну систему;
  • Конституція дійсно забороняє «будь-який вплив на суддю», але не на судову владу. Тут ідеться про вплив на суддю, який вирішує справу, оскільки суд під час вирішення справи має бути незалежним і не упередженим;
  • Незалежності судової влади відповідає також принцип її підзвітності суспільству. Якщо не буде підзвітності, то це призведе до відірваності суддів від решти суспільства, їхньої корпоратизованості. Про це неодноразово говорить Венеційська Комісія у своїх висновках. Система електронного декларування, яка існувала до сьогодні, якраз і забезпечувала підзвітність суспільству публічних службовців, зокрема і суддів;
  • Розмірковуючи про незалежність судової влади, КС не лише звів до абсурду сам принцип поділу влад, але й взагалі не врахував контекст, в якому знаходиться судова влада. Прикладів кричущої корупції є не десятки, а сотні, а самі судді і органи суддівської влади, на які уповає КС у своєму рішення, лише кажуть про тиск на них. Сьогодні КС просто повторив цю тезу;
  • Рішення хоч і має аж 22 сторінки, але кількість не завжди означає якість. КС скасував значну кількість положень закону, в тому числі відкритість реєстру декларацій, але абсолютно не пояснив, в чому саме неконституційні всі норми, крім одного пункту (неконституійність якого теж сумнівна). Судді обмежились фразою, що «реалізація всіх інших норм без цього пункту є неможлива». Але чому, так і не пояснив.
  • Щодо неконституційності кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації (стаття 366-1 Кримінального кодексу) суд теж був небагатослівним. Єдиний аргумент – кримінальна відповідальність за недостовірне декларування є надмірним покаранням і негативні наслідки для особи є непропорційні шкоді, яку вона зайняла. КС не пояснив ні в чому полягає шкода, негативні наслідки, не порівняв їх, не пояснив яка мала б бути шкода, щоб такі наслідки можна було вважати не надмірними. Це все для наших з Вами домислів.

Які це рішення матиме наслідки?

  • Вже сьогодні НАЗК припинило відкритий доступ до реєстру електронних декларацій, тобто більше не можна буде поглянути, хто і що задекларував;
  • Індульгенцію отримали всі, хто не декларував свої статки або відверто вносив неправдиву інформацію;
  • Система електронних декларацій є однією з умов безвізового режиму України з ЄС, тому з великою ймовірністю це рішення матиме серйозні наслідки для двосторонніх відносин з ЄС і МВФ. Про наступну фінансову допомогу цих інституцій можна забути.

Що робити далі?

Вимагати в парламенту:

  1. Терміново відновлювати відповідні норми закону про електронне декларування;
  2. Запроваджувати нову процедуру добору суддів Конституційного Суду, щоб вони були доброчесними і професійними (як це ми вже давно пропонуємо в нашій Карті судової реформи);
  3. Ліквідувати ОАСК, який вочевидь дійсно контролює КС, як цим хвалиться їхній очільник Павло Вовк.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію NED.


Інші новини
До розділу
Маленький крок вперед – МОН затвердило правила вступу на право 2024
Маленький крок вперед – МОН затвердило правила вступу на право 2024

У березні Міністерство освіти і науки (МОН) затвердило правила вступу для здобуття вищої освіти, зокрема правничої, у 2024 році. Ці правила роблять незначний поступ у...

ВРП застосувала звільнення до судді Козіної, за рішеннями якої іноземці набували громадянство України
ВРП застосувала звільнення до судді Козіної, за рішеннями якої іноземці набували громадянство України

Друга палата ВРП все ж вирішила притягнути суддю Козіну до відповідальності й застосувати стягнення у вигляді звільнення

Суддя Кучма представникам СБУ на засіданні у справі Львова: “Здається, вільні слухачі у залі більш обізнані в цьому питанні”
Суддя Кучма представникам СБУ на засіданні у справі Львова: “Здається, вільні слухачі у залі більш обізнані в цьому питанні”

Сьогодні, 28 березня, колегія суддів за головування Андрія Кучми почала розглядати апеляційну скаргу Верховного Суду на рішення про поновлення Богдана Львова у складі ВС. У результаті судді оголосили перерву у справі до 25 квітня.

Будь у курсі подій з DEJURE

Підписуйтеся на наш дайджест актуальних новин судової системи