Представник Президента в Конституційному Суді: я — за єдину конкурсну процедуру добору суддів КС

Народний депутат фракцї “Слуга народу” та представник Президента в КС Федір Веніславський сподівається, що колеги по парламенту підтримають його поправки щодо запровадження єдиної конкурсної процедури добору до КС для всіх суб’єктів призначення — президента, парламенту і з’їзду суддів. Про це стало відомо під час телеефіру Федора Веніславського та голови правління Фундації DEJURE Михайла Жернакова 10 листопада. 

“Парламентська робоча група напрацювала дуже гарний концепт і потім законопроект № 4533 про конституційну процедуру, до другого читання він уже готовий, і я переконаний, що найближчими пленарними тижнями, у цьому році календарному точно …. ухвалимо цей законопроект. Тому що і Офіс Президента, і особисто президент наполягає на тому, що його треба терміново ухвалити, і Верховна Рада готова. Із ухваленням цього закону ми унормуємо діяльність КС і унеможливимо маніпуляції через підкилимні ігри з певними справами. Однією з ключових вимог [Венеційської комісії-ред.] було створення конкурсної комісії для усіх суб’єктів — для президента, ВРУ і з’їзду суддів. І я є одним із тих авторів поправок до другого читання, який запропонував оцю конкурсну процедуру. Я переконаний, що на засіданні Верховної Ради України ми будемо це питання розглядати, і я дуже сподіваюсь, що колеги мене підтримають і ми проголосуємо ті поправки, про які йдеться. Має бути загальна, спільна конкурсна процедура для усіх суб’єктів призначення суддів КС”,

— наголосив Федір Веніславський. 

На запитання голови правління DEJURE Михайла Жернакова про те, навіщо “Слуги народу” ще більше політизують призначення суддів КСУ поправкою, що народні депутати можуть претендувати до КС, навіть не складаючи мандат, Федір Веніславський відповів, що така поправка буде вилучена з остаточного проекту закону. 

“Що стосується політичної діяльності кандидатів, то це питання також не буде в кінцевому варіанті закону, це позиція президента. Я переконаний, що кінцевий варіант закону задовольнить і експертне середовище, і наших міжнародних партнерів, і закладе підгрунтя для перевірки доброчесності і високих професійних якостей майбутніх суддів КС”,

— зауважив представник Президента у Конституційному Суді.

“На запит Президента Венеційська комісія ухвалила свій висновок, у якому фіксує: головна проблема суддів Конституційного Суду — у політичній залежності і в тому, як їх призначають. Це ж саме повторили і найближчі партнери України — група країн G7. Минув уже майже рік від цих рекомендацій. Потрібно нарешті встановити процедуру конкурсного добору, як це вимагає Конституція. А не так, як зараз, коли кандидатури суддів делегують лише фракції ВРУ, тобто кандидатури є політично заангажованими від самого початку, а формальні вимоги до кандидатів навіть ніхто не перевіряє. Ми бачили це на прикладі кандидатури Юрія Павленка, якого делегував комітет, нібито провівши конкурс, а він насправді не відповідав вимогам до юридичного стажу. Також важливо не призначати суддів на вакантні посади до КС до запровадження конкурсної процедури добору”,

— наголошує голова правління DEJURE Михайло Жернаков. 

Нагадаємо, 9 вересня громадські організації закликали народних депутатів  у жодному разі не підтримувати законопроєкт №4533 про конституційну процедуру без запровадження конкурсного добору суддів КСУ за участі міжнародних експертів. 

Цьому передувало засідання парламентського комітету з правової політики під головуванням депутата фракції “Слуга народу” Андрія Костіна, де народні депутати відмовились підтримувати всі поправки, що стосуються конкурсного відбору суддів Конституційного Суду. Таким чином, профільний комітет вирішив виключити раніше враховані правки щодо конкурсної процедури відбору кандидатів на посаду судді КСУ, залишивши її такою, яка є на сьогодні. Це суперечить другому висновку Венеційської комісії від грудня 2020 року, у якому члени Комісії відзначили, що “існує загальне відчуття, що призначення суддів переважно є політично вмотивованим”. А тому призначати нових суддів Конституційного Суду можна лише за новою процедурою, важливу роль у якій мають відіграти міжнародні та громадські експерти. 

 23 вересня посли країн G7 підкреслили своє занепокоєння законопроєктом №4533, що передбачає “реформування” Конституційного Суду без належної конкурсної процедури за участі міжнародних експертів. 

Раніше громадські організації вимагали від президента Зеленського призначити суддів КС лише після появи відповідних вакансій у встановлений Конституцією спосіб. Інакше на цілих дев’ять років — строк повноважень суддів КС — Конституційний Суд і будь-яке його рішення будуть нелегітимними.