Новини
ВРП ВККС Верховний Суд

Українське правосуддя з паспортом РФ: як держава (не)перевіряє громадянство представників судової влади

Авторка: Єлизавета Караченцева, юристка Фундації DEJURE
Рецензентка: Галина Чижик, експертка з питань судової реформи, членкиня Громадської ради доброчесності (2016-2020)

В Україні будь-хто з громадянством іншої держави не може бути суддею чи обіймати посаду на державній службі. Нещодавні розслідування журналістів про звʼязки суддів з Російською Федерацією шокували суспільство. Виявилось, що громадяни країни-агресора роками ухвалюють рішення “іменем України”, проходять конкурси, кваліфікаційні оцінювання і можуть навіть обійняти високі посади у судовій системі. Ці судді також можуть мати доступ до державної таємниці, що становить загрозу для національної безпеки країни. Щобільше, наразі відомо про 10-х суддів, яких підозрюють у колабораціонізмі.

У вересні 2022 року журналісти програми “Схеми” (Радіо Свобода) опублікували розслідування “Український суддя з російським паспортом”, в якому навели численні докази того, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі — ВС) Львов Богдан Юрійович начебто є громадянином Російської Федерації. Служба безпеки України (далі — СБУ) підтвердила ці дані й у жовтні 2022 року тодішній Голова ВС відрахував його зі штату. Понад рік Комісія з питань громадянства при Президентові України так і не вирішила питання громадянства судді, а Львов Б.Ю. успішно оскаржив в Київському окружному адміністративному суді рішення про відрахування його зі штату.

Вслід за Львовим, журналісти виявили російський паспорт в Арестової Людмили Валеріївни, судді Донецького окружного адміністративного суду. Його вона, начебто, отримала під час окупації Криму у 2014-му році. Однак, ця суддя продовжує ухвалювати рішення, а голова суду так і не відрахував її зі штату. У травні 2023 року Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру Снєгірьову Віталію Андрійовичу, судді Брянківського міського суду Луганської області. У повідомленні зазначено, що Снєгірьов В.А. набув громадянство РФ ще у 2020 році у Краснодарському краї, проте до 2022 року незаконно отримував винагороду.

Крім цих суддів, експерти ВО “Автомайдан” розповіли про інших служителів Феміди з російським громадянством. Деякі з них вже судді у відставці, а є ті, що продовжують ухвалювати рішення.

Як бачимо, про звʼязок суддів з країною-агресором, здебільшого повідомляють журналісти та профільні громадські організації. Відомо лише про один випадок, коли СБУ звернулась до ВРП з вимогою притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю (Переяславську Ю.А., проте вона досі перебуває у штаті суддів). Тобто невідомо, чи перевіряють суддів на наявність іноземного громадянства на постійній основі, у межах конкурсів або переатестації й чи дієва така перевірка.

У вересні 2023 року ВККСУ оголосила конкурс на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах. Перед нею також стоїть завдання провести кваліфікаційне оцінювання понад 2000 суддів. Проте, через відсутність дієвого механізму перевірки кандидатів та суддів, існує загроза здійснення правосуддя громадянами країни-агресора.

Щобільше, відсутність нормативного закріплення процедури такої перевірки та наявності офіційних оприлюднених результатів можуть бути використані зацікавленими особами з метою дискредитації представників судової влади та усунення нелояльних осіб з їхніх посад. Так, наприкінці грудня 2023 року ВККСУ отримала лист від Служби зовнішньої розвідки про наявність російського паспорта у голови Комісії Ігнатова Р. М. Однак цей лист не містить копій документів чи будь-яких переконливих доказів на підтвердження факту наявності громадянства. Журналісти, які раніше виявили російський паспорт в Богдана Львова, також не знайшли доказів існування російського паспорта в голови ВККСУ. Як пояснив сам Ігнатов, він гласно та негласно проходив перевірку СБУ під час конкурсу, а дані про його громадянство неодноразово перевірялись.

Отже, здійснення правосуддя особами, які мають іноземне громадянство, та відсутність їх належної перевірки перед призначенням є актуальною проблемою, яка потребує вирішення. У цьому матеріалі ми розглянемо, як законодавство регулює перевірку на наявність іноземного громадянства, зокрема суддів, які є проблеми в цьому, а також запропонуємо шляхи їх вирішення.

1. Виявлення у кандидатів на посаду судді громадянства іншої держави під час проходження спеціальної перевірки

Спеціальна перевірка, впроваджена Законом “Про запобігання корупції”, має на меті забезпечити призначення на державну службу осіб, які відповідають вимогам до посади, дотримуються норм антикорупційного законодавства, подали достовірні відомості на конкурс, відповідають вимогам щодо несумісності тощо. Однією з таких вимог є відсутність громадянства іншої держави.

Процедура перевірки передбачена Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (далі — Порядок). Особливості перевірки щодо кандидатів на посаду судді містяться у Законі "Про судоустрій і статус суддів" та внутрішніх нормативних документах.

  • Хто проходить спеціальну перевірку та в межах яких процедур

Спеціальну перевірку проходять кандидати на посаду судді, судді КСУ, члена ВРП, дисциплінарного інспектора ВРП, керівника Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступника, члена ВККСУ та інспектора ВККСУ під час конкурсу.

Закон “Про судоустрій і статус суддів” та Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді передбачають, що спеціальну перевірку проводить ВККСУ для кандидата на посаду судді в апеляцію, вищий спеціалізований суд (Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності) та ВС за спеціальною процедурою, а також, у разі ухвалення рішення Комісією і щодо кандидатів до місцевих судів (ст. 70, 74 та 81 цього Закону).

Довідково:

  • Щодо кандидатів на посаду судді КСУ, то проведення спеціальної перевірки покладається відповідно на Конкурсну комісію, Апарат Верховної Ради України, Раду суддів України.
  • Щодо кандидатів на посаду члена ВККСУ та ВРП, організація проведення спеціальної перевірки покладається на секретаріат ВРП.

Отже, суддя може повторно проходити спецперевірку, якщо бере участь у конкурсах на суддівські та зазначені вище посади. За результатами перевірки формується довідка, в якій вказано про її проходження, органи, які перевіряли кандидата та інформацію, яка встановлена ними.

Які органи здійснюють перевірку і що перевіряється

Перевірку відомостей щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки проводять ДСА, МВС, МОЗ, НАБУ, НАЗК та інші органи, перелік яких зазначено у п. 3 Порядку. Кожний з цих органів перевіряє відомості у межах компетенції. Наприклад, Національна поліція перевіряє інформацію про притягнення кандидата до кримінальної відповідальності, судимості, її зняття, погашення. СБУ надає інформацію щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо військового обов’язку (чи є кандидат військовозобов’язаним СБУ).

Як зазначалось вище, ВККСУ збирає інформацію у межах перевірки кандидата на посаду судді. Положення ВККСУ визначає перелік органів (НАЗК, МОН, Міністерство оборони, МОЗ, Нацполіція, НАЗК) та інформацію, яку вони надають. Однак у переліку відсутні такі органи, як НАБУ, СБУ, Служба зовнішньої розвідки. Звернутися до них ВККСУ може “у разі необхідності та за ініціативою члена Комісії”.

Щодо документів і інформації, то кандидат надає відомості, перелічені у п. 2 Порядку, це: заява на проведення перевірки, копії сторінок паспорта, копії документів про освіту, автобіографія та ін. Кандидат також зобов’язаний зазначити у своїй автобіографії про наявність іноземного громадянства (ч. 2 ст. 2 Порядку). Отже, достовірність цих відомостей могла б також перевірятись. Однак, чи має ВККСУ бажання це робити?

Наприклад, під час конкурсу на посаду судді ВС запит про перевірку кандидатів на наявність іноземного громадянства до СБУ не надсилався. Тому не дивно, що Львов Б.Ю. успішно пройшов такий конкурс. Ще одна суддя, яка пройшла конкурс до ВС — Сімоненко В.М. Ще тоді про її звʼязок з РФ попереджала Громадська рада доброчесності, а нещодавно “Схеми” оприлюднили інформацію про її російський паспорт.

Лише у серпні 2022 року, після повномасштабної агресії та загрози нацбезпеки, до Порядку були внесені зміни, відповідно до яких наявність іноземного громадянства у кандидата є підставою для недопущення до конкурсу – визнання таким, що не відповідає встановленим законодавством вимогам для зайняття посади. Проте, яким чином буде перевірятись інформація про громадянство у випадку, якщо кандидат не повідомив про це у своїй біографії – ні законодавство, ні Порядок не визначають. Також не передбачено, щоб СБУ надавала інформацію про наявність іноземного громадянства. Отже, наявна процедура перевірки кандидатів на посади суддів не забезпечує дієвого механізму перевірки їх на іноземне громадянство.

2. Перевірка чинних суддів на громадянство під час кваліфікаційного оцінювання

Законодавство не передбачає окремо спецперевірку для вже чинних суддів (не в межах проходження конкурсів). Проте, щоб надалі здійснювати правосуддя відповідно до п. 16-1 розд. XV “Перехідні положення” Конституції України та у разі накладення дисциплінарного стягнення, судді мають пройти кваліфікаційне оцінювання. ВККСУ визначає здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, а також відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями, зокрема чесності, незалежності та непідкупності.

Процедура включає етапи складення іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди. На них ВККСУ може досліджувати інформацію, зазначену в анкетах, автобіографіях та деклараціях.

Анкета/автобіографія, з інформацією про громадянство судді може міститися у досьє і ВККСУ може її перевірити. Крім цього, нова форма декларації доброчесності також передбачає графу “Мною не вчинялися дії з метою набуття громадянства (підданства) іноземної держави” і “Мені не відомо про існування оформлених на моє ім’я документів, що підтверджують мою належність до громадянства (підданства) іноземної держави”. Приховування інформації про російський паспорт в анкеті судді або зазначати недостовірні відомості в Декларації доброчесності — це не про чесність, непідкупність і незалежність.

Щоб перевірити таку інформацію, ВККСУ має повноваження звертатись до інших органів державної влади, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян та окремих фізичних осіб. Ненадання такої інформації на вимогу Комісії має наслідком відповідальність, установлену законом (ч. 2 ст. 93 Закону “Про судоустрій і статус суддів”).

Отже, ВККСУ має нормативну базу та інструменти, щоб перевірити набуття суддями іноземного громадянства. Втім, ВККСУ схоже не вважає за необхідне з'ясовувати це. Так, кваліфікаційне оцінювання успішно пройшла суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л.В., яка за інформацією “Схем” має російський паспорт, неодноразово їздила в окупований Крим. ГРД також повідомляла про наявність у судді Шестаковської Л.П. індивідуального номера платника податків Російської Федерації, проте ВККСУ проінорувала цю інформацію. Невідомо, чи досліджувала ВККСУ інформацію
про громадянство та звʼязок з РФ судді Київського апеляційного суду у відставці Федотова І.В., проте переатестацію він пройшов.

Отже, наявна процедура переатестації, а також політика ВККСУ не гарантує перевірку суддів на наявність іншого громадянства. Проте, у звʼязку з сучасними суспільно-політичними умовами є потреба в перевірці та очищенні суддівського корпуса. Тому доречно передбачити обов'язок ВККСУ здійснювати перевірку суддів на наявність іноземного громадянства або його набуття.

3. Моніторинг громадянства на постійній основі

СБУ на запит Фундації DEJURE щодо перевірки суддів на іноземне громадянство повідомила, що на постійній основі здійснюються відповідні контррозвідувальні заходи, зокрема щодо виявлення фактів перебування особи у громадянстві іншої держави. Проте як така перевірка здійснюється щодо суддів, щобільше тих, які мають доступ до державної таємниці — невідомо.

Після медійного розголосу про голову КГС ВС СБУ скасувала йому доступ до державної таємниці за лічені дні, а російське громадянство підтвердила менш ніж через місяць після опублікування розслідування “Схем”. Однак, що перешкоджало СБУ раніше перевірити топчиновника, який мав доступ до держтаємниці?

Занепокоєння викликає й те, що лист СБУ із підтвердженням набуття російського громадянства суд у справі Львова Б.Ю. оцінив, як недостатній доказ. Тож які саме докази має здобути СБУ та які саме дії вчинити (особливо з огляду на вчинення агресії з боку РФ) – слід вирішити в експертному колі та врегулювати нормативними актами.

Також незрозуміло, чи дійсно відбулась перевірка СБУ суддів ВС за зверненням Голови. Тоді СБУ досить швидко надала відповідь щодо відсутності громадянства у Князєва В.С. Однак, чомусь перевірка інших суддів затягнулась. На наш запит СБУ повідомила: “Здійснюється перевірка стосовно всіх суддів на предмет наявності в них іноземного громадянства, у тому числі суддів Верховного Суду… на даний час відомості щодо можливої наявності іноземного громадянства у суддів Верховного Суду відсутні”. Пізніше журналісти повідомили про російський паспорт судді у відставці Сімоненко В.М. У період перевірки СБУ вона ще здійснювала правосуддя.

Отже, схоже, що наразі, у СБУ відсутній дієвий і чітко регламентований механізм перевірки та виявлення у держслужбовців, зокрема у суддів, іноземного громадянства. Чомусь одних суддів СБУ може перевірити, а стосовно інших перевірка триває. Щобільше складно отримати такі відомості офіційно, адже країна-агресор, ймовірно, не підтвердить їх. А якби й підтвердила – таким доказам не варто довіряти.

4. Наслідки наявності у суддів громадянства іншої держави

  • Припинення повноважень та відрахування зі штату

У ст. 126 Конституції та ст. 121 Закону “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що повноваження судді припиняються у разі набуття ним громадянства іншої держави.

Також набуттям громадянства вважається невчинення суддею дій для позбавлення статусу громадянина іншої держави протягом десяти днів з дня, коли судді стало відомо про отримання такого статусу (п. 2 ч. 2 ст. 121 Закону “Про судоустрій і статус суддів).

Отже, якщо підтверджена інформація про набуття громадянства і суддя не відмовився від нього протягом 10 днів, то його повноваження припиняються автоматично.

Надалі, припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

Ця норма спрацювала з екссуддею Львовом Б.Ю. – наказ про його відрахування видано майже одразу. Напротивагу цьому, інші судді продовжують здійснювати правосуддя, входять до штату суду або перебувають у почесній відставці.

Щодо судді Снєгірьова В.А., то хоча він не здійснює правосуддя, він досі входить до штату Брянківського суду Луганської області, бо суд юридично існує, проте наказ про відрахування видати просто нікому. За інформацією ВО “Автомайдан” голова Селидівського міського суду Донецької області не відрахував зі штату Переяславську Ю.А., а голова Донецького окружного адміністративного суду — суддю Арестову Л.В.

Бездіяльність голів цих судів виглядає дивною, адже на звернення Генпрокурора щодо утримання судді Снєгірьова В.А. під вартою ВРП повідомила, що повноваження судді припинилися з моменту отримання паспорта РФ.

Втім, як показує практика залишатиметься проблема, які саме докази є підтвердженням наявності іноземного громадянства для відрахування зі штату суду. У справі Львова Б.Ю. суддя Кушнова А.О. зазначила, що факт набуття громадянства РФ має підтверджуватися належними, достовірними та достатніми доказами, такими як паспорт громадянина РФ, а також офіційними відомостями на підставі яких він був виданий.

А отриманий лист СБУ, на думку судді, “містив відомості про ймовірну наявність у позивача громадянства російської федерації за даними реєстрів російської федерації (відкритих пошукових сервісів). Однак, з огляду на зміст та характер указаного листа, такі відомості ще підлягали перевірці СБУ”. Втім, як випливає з рішення СБУ вважала, що надані відомості “підтверджують добровільне набуття позивачем громадянства іншої країни”.

Це рішення ще не набрало законної сили й буде оскаржуватись в апеляційному порядку, але воно може встановити небезпечний прецедент. За нього “неофіційні” (тобто не від органів РФ) докази набуття громадянства країни-агресорки будуть вважатись недостатніми, а позивачів – поновлюватимуть у штаті.

  • Позбавлення громадянства

Закон чітко передбачає, що добровільне набуття громадянства іншої країни повнолітньою особою є підставою для припинення громадянства України. Процедуру припинення громадянства чітко визначено Законом “Про громадянство України” та Порядком № 215, затвердженим указом Президента України.

Фундація DEJURE неодноразово направляла звернення до ДМС України з проханням за наявності достатніх підстав розпочати процедуру позбавлення громадянства Львова Б.Ю., однак про результати розгляду таких звернень організації не повідомили.

28 жовтня 2022 року Президент розглянув петицію та доручив перевірити наявність підстав для припинення громадянства судді ВС Львова Б.Ю. Проте Комісія при Президентові України з питань громадянства цю процедуру затягнула. На запит юристки Фундації DEJURE Христини Буртник Офіс Президента (далі — ОП) повідомив, що інформація про процедуру позбавлення громадянства Львова Б.Ю. є конфіденційною. Цю відмову надати інформацію вона успішно оскаржила у суді. Повторно розглядаючи запит, Офіс Президента, повідомив, що Комісія здійснила запит до СБУ. За нашою інформацією, СБУ надала відповідь за цим зверненням ще у березні 2023 року. Натомість ОП не повідомив нас про результати перевірки, а Комісія з питань громадянства, ймовірно, не поспішає з розглядом цього питання. Однак, під час судового засідання у справі за позовом Львова Б.Ю. до ВС щодо оскарження наказу про відрахування його зі штату суддів, його представник повідомив, що Державна міграційна служба припинила процедуру позбавлення громадянства.

Для порівняння нагадаємо, що процес позбавлення громадянства Альперіна В.О., який обвинувачувався у створенні злочинної організації та ухиленні від митних зборів і є громадянином Ізраїлю, тривав всього декілька днів. Підставою для підготовки подання про втрату громадянства України Альперіна В.О. була інформація викладена в листі СБУ про наявність паспорта іншої держави. Натомість інформації від СБУ виявилось недостатньо щоб позбавити громадянства Львова Б.Ю.

Саме у період повномасштабної війни Президент указами позбавив українського громадянства Медведчука В.В., Кузьміна Р.Р., Деркача А.Л. та Козака Т.Р. Більшість із них мали громадянство іншої країни, зокрема, РФ. Зазначається, що Президент ухвалив відповідне рішення на підставі матеріалів СБУ та ДМС України.

Висновки та рекомендації

Наявність іноземного громадянства в осіб, які обіймають посади у судовій системі не лише суперечить Конституції України, а і несе екзистенційні ризики в умовах повномасштабної агресії РФ. Це заподіює шкоду авторитету системі правосуддя та негативно впливає на довіру до судової влади.

З огляду на це, держава повинна мати чітку політику та правовий механізм, щоб запобігти призначенню на посаду судді, судді КСУ, членів ВРП та ВККСУ осіб з іноземним громадянством, а також перевірити вже чинних суддів. У випадку виявлення громадянства іншої держави — можливість відрахувати їх зі штату та позбавити громадянства.

Так виглядає, що наразі відсутній дієвий інструмент перевірки кандидатів на посаду судді (під час проходження конкурсу) та вже чинних суддів (під час кваліфоцінювання) на наявність іноземного громадянства. Також незрозуміла політика та процедура перевірки суддів, яку здійснюють у СБУ. Когось вони можуть одразу перевірити, щодо інших перевірка триває невизначений час, а загалом всіх суддів перевіряють “на постійній основі” (в межах оперативно-розшукової діяльності). Особливі труднощі із перевіркою виникають через неможливість отримати інформацію про громадянство “офіційно”, у відповідних органів РФ.

Також відсутня прозора процедура позбавлення громадянства і яка інформація має враховуватись як підстава для подання про втрату громадянства України. Нечіткі та непослідовні дії Комісії з питань громадянства, а також ДМС, які можуть призводити до затягування перевірки та призвести до неоднозначної практики.

Тому пропонуємо впровадити такі заходи:

  1. Під час конкурсу на посаду судді та до органів судової влади: у межах процедури спеціальної перевірки доцільно передбачити, що СБУ надає відомості про наявність або відсутність іноземного громадянства (або інформації про дії кандидата, спрямовані на його набуття).
  2. Під час проходження кваліфікаційного оцінювання для чинних суддів: передбачити обов'язок ВККСУ ініціювати перевірку інформації про іноземне громадянство судді або чи вчиняв він дії щодо набуття такого громадянства в межах дослідження досьє під час проходження кваліфікаційного оцінювання. ВККСУ може це робити шляхом звернення до СБУ та Служби зовнішньої розвідки.
  3. Висновки про наявність російського громадянства у кандидата на посаду судді або у чинного судді ВККСУ має робити лише на підставі чітких та переконливих відомостей.

Також необхідна чітка політика держави щодо механізму перевірки суддів на постійній основі, а також процедура позбавлення осіб, які мають паспорт РФ громадянства України.

Окрім того, слід врегулювати, що саме вважатиметься достатнім та належним доказом наявності іноземного громадянства, особливо з огляду на вчинення агресії з боку РФ.

Наразі, як наслідок, маємо завершення процедури позбавлення громадянства Львова Б.Ю. та поновлення його на посаді судді ВС (станом на дату написання цього матеріалу рішення не набрало законної сили). І якщо не змінити недоліки законодавства, то десятки осіб з російськими паспортами опиняться у судовій системі, і ще частина чинних суддів залишиться здійснювати правосуддя.



Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Фундації DEJURE і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.