Відкриті дані у сфері правосуддя: ключові зміни 2025 року

У вересні 2025 року Уряд ухвалив зміни до Постанови Кабінету Міністрів №835 від 21.10.2025 (Постанова №835) — базового нормативного акта, який регулює сферу відкритих даних в Україні. Це її перше масштабне оновлення з 2021 року. Громадськість та експерти з відкритих даних очікували на ці зміни понад 3 роки.

У процесі підготовки змін до Постанови №835 Міністерство цифрової трансформації України та Кабмін врахували пропозиції низки громадських організацій, зокрема й експертів Фундації DEJURE. Завдяки аналітичній та адвокаційній роботі команди до переліку обов’язкових для оприлюднення наборів даних додано 35 нових наборів, що стосуються роботи судової системи, прокуратури та суміжних інституцій. Це важливий крок до підвищення прозорості та підзвітності органів системи правосуддя перед суспільством.

Детальніше про ключові зміни — далі.

Дані про розподіл судових справ без CAPTCHA

Попри те, що звіти про авторозподіл були та є доступними на вебпорталі “Судова влада України”, спосіб доступу до них фактично унеможливлює їхній аналіз як даних з використанням програмних засобів. Серед обмежень — необхідність проходити CAPTCHA після певної кількості запитів, доступ до звітів по кожній стадії розгляду окремо, а також можливість лише роздрукувати або зберегти документ у форматі PDF. 

Тому довгоочікуваним доповненням до Переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (Перелік), стало включення до наборів Державної судової адміністрації (ДСА) звітів про автоматизований розподіл судових справ між суддями.

Раніше Перелік уже доповнювався набором “Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями”. Однак протоколи містять значно менше цінних даних, аніж звіти. Протокол відображає кінцевий результат розподілу справи, тоді як звіт містить детальну інформацію про кожну стадію процесу авторозподілу. 

Можливість опрацьовувати звіти про автоматизований розподіл справ як набір даних сприятиме виявленню можливих зловживань та аналіз тенденцій при розподілі справ. Саме звіти містять інформацію, що становить значний суспільний інтерес: серед яких суддів відбувався розподіл, навантаження обраного судді, причини виключення суддів з розподілу, дата і час розподілу, спеціалізація справи тощо. Ця інформація є корисною для підготовки аналітичних матеріалів, дашбордів, а також антикорупційних розслідувань^[1].

Як нам відомо, ДСА ще до внесення змін до Постанови №835 розпочала підготовчі роботи, щоб забезпечити оприлюднення звітів у формі відкритих даних. Втім, варто врахувати, що існує 18 видів звітів (кожен з яких має дещо відмінну структуру), а обсяг даних є значним, тож ДСА потребує чимало часу для оприлюднення усього масиву даних.

Набори даних дорадчих органів

Перелік поповнився наборами дорадчих органів — Етичної ради^[2] та Дорадчої групи експертів (ДГЕ)^[3].

Цими змінами Уряд підтвердив, що ці органи є самостійними розпорядниками публічної інформації та на них поширюється Закон “Про доступ до публічної інформації”, зокрема обовʼязок публікувати публічну інформацію у формі відкритих даних. Донедавна це питання залишалось дискусійним. Попри свою незалежну природу, ці органи заперечували наявність у себе повноважень розпорядника, та стверджували, що це обов’язок тих органів, для яких вони є дорадчими або ж які надають їм технічну підтримку: у випадку ДГЕ — Конституційний Суд, а у випадку Етичної ради — Вища рада правосуддя або Державна судова адміністрація.

Спір щодо обовʼязку Етичної ради оприлюднювати публічну інформацію у формі відкритих даних є наразі предметом судового розгляду у Верховному Суді (справа № 320/5034/24). Суд першої інстанції поки що дійшов висновку, що Етична рада не має такого обовʼязку. Серед іншого, через те, що “Переліком такий суб’єкт як Етична рада не передбачений взагалі, і, як наслідок, не передбачений перелік інформації, якій належить оприлюднювати у контексті її діяльності в силу закону”. 

Тож принаймні на нормативному рівні це питання нарешті врегульовано. Включення Етичної ради та Дорадчої групи експертів до Переліку усуває попередню правову невизначеність щодо їхнього статусу розпорядника.

Відтепер ці органи мають обовʼязок публікувати у формі відкритих даних інформацію про свій склад, порядки денні, ухвалені рішення та протоколи, а також — інформацію про перебіг та результати оцінки кандидатів, що подаються до Конституційного Суду України та Вищої ради правосуддя відповідно.

З огляду на кількість конкурсів, які проводяться одночасно різними суб’єктами призначення, оприлюднення інформації про них у формі відкритих даних спростить відстеження ходу конкурсів, результатів оцінювання та причин вибуття кандидатів на різних етапах відбору. Наразі відстежити цю інформацію складно: наприклад, Етична рада повідомляла про кандидатів, які подали заяви про припинення участі, лише під час засідань, і ці дані не відображалися у рішеннях органу. Іноді з’являлися окремі повідомлення у Facebook та на її вебсайті, але така фрагментарність не дозволяла здійснювати повноцінний моніторинг.

Окрім даних Етичної ради та ДГЕ, Перелік відтепер також містить набори даних, що стосуються роботи Конкурсної комісії з добору кандидатів на посаду членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя. Розпорядником таких даних визначена Вища рада правосуддя (ВРП).

На відміну від двох попередніх органів, діяльність обох Конкурсних комісій тісно пов’язана з роботою самої ВРП. Конкурсні комісії є допоміжним органом лише Вищої ради правосуддя, а не кількох субʼєктів призначення. Саме ВРП оприлюднює на своєму вебсайті перелік допущених та рекомендованих кандидатів; перелік кандидатів, допущених до співбесіди, разом із посиланнями на відеозаписи таких співбесід; результати кожного окремого етапу конкурсу. Відтак ВРП фактично володіє всією ключовою інформацією, що створюється в процесі проведення конкурсу.

Розподіл справ Вищої кваліфкомісії суддів

Серед інших нововведень варто відзначити новий набір даних Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) — “Інформація про автоматизований розподіл справ (документів) між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”. Цей набір повинен включати всю інформацію, яка міститься у протоколі розподілу: вхідний номер справи (документа); категорію справи; суть справи; визначеного члена Комісії; дату розподілу тощо. Це дозволить відстежувати надходження матеріалів до Комісії, строк їхнього розгляду та навантаження членів Комісії.

У цьому випадку навряд чи варто очікувати детальних звітів, подібних до звітів ДСА про автоматизований розподіл судових справ, оскільки функціонал програмного забезпечення, яке використовується для діловодства в Комісії, наразі не передбачає можливості їхнього формування у форматі, подібному до звітів на порталі “Судова влада України”. Водночас, у разі виникнення сумнівів щодо конкретного розподілу, можна звернутися до Комісії із запитом про надання звіту щодо нього. 

Дані Конституційного Суду

У частині наборів Конституційного Суду України Перелік не лише доповнився новими наборами, а й зазнав удосконалення наявних.

Наявний раніше набір “Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал)”, який не був повним через термінологічну плутанину між поняттями “рішення” та “акти”, було перейменовано та розділено на три окремі набори:

• Акти Конституційного Суду України за результатами конституційного провадження;
• Перелік ухвал, прийнятих у справах, у яких конституційне провадження не завершилося;
• Акти Конституційного Суду України з організаційних питань.

Такий поділ актів на різні категорії зумовлений тим, що Конституційний Суд вважає за неможливе публікувати ухвали, прийняті у справах, де конституційне провадження триває. Таку позицію Суд обґрунтовує ч. 4 ст. 42 Закону “Про Конституційний Суд України”, яка обмежує доступ до матеріалів справ, розгляд яких триває. Компромісним варіантом стало виокремлення набору “Перелік ухвал, прийнятих у справах, у яких конституційне провадження не завершилося” як окремого, аби суспільству було відомо про факти прийняття таких.

Цей перелік не міститиме самих текстів ухвал, а лише їхні ідентифікуючі ознаки. Такий підхід дозволить відстежувати ухвали, які мають бути оприлюднені у наборі “Акти Конституційного Суду України за результатами конституційного провадження” після завершення розгляду відповідних справ, і водночас запобігти втраті цих документів з поля зору.

Крім того, Перелік доповнився набором даних “Порядки денні органів Конституційного Суду України”, які відтепер не доведеться “виловлювати” на вебсайті Суду. Очікуємо, що Конституційний Суд оновлюватиме цей набір щотижнево. Зважаючи на частоту проведення засідань, це не створить істотного навантаження на працівників Секретаріату, але забезпечить своєчасний доступ зацікавлених осіб до актуальної інформації та уможливить створення інструментів для автоматизованого моніторингу питань порядку денних.

Також Суд відтепер зобовʼязаний оприлюднювати набір даних “Інформація про конституційні подання, конституційні звернення, конституційні скарги, що надійшли до Конституційного Суду України, та стан їх розгляд”. Цей набір дозволить оперативніше відстежувати, які документи надходять до Суду та, сподіваємось, міститиме інформацію про те, на кого із суддів розподіляються. 

Нові розпорядники в Переліку

У Переліку також з’явилась Рада суддів України, яка повинна оприлюднити одразу кілька наборів даних:

• рішення та порядки денні з’їзду суддів України;
• рішення та порядки денні Ради суддів України;
• інформацію про склад делегатів з’їздів суддів України та склад Ради суддів України.

Свої набори даних тепер оприлюднюватиме й Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП), зокрема:

• порядки денні засідань Комісії;
• рішення Комісії (зокрема одноосібні рішення її членів) з питань притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності;
• рішення Комісії з інших питань (не пов’язаних з питаннями притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності).

Раніше КДКП оприлюднювала на своєму вебсайті лише рішення з питань добору кандидатів на посаду прокурора, з питань переведення прокурора до органу прокуратури вищого рівня, з питань дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад, а також – із загальних питань діяльності (з урахуванням обов’язку усіх розпорядників публікувати набір  “Переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти рішень, що підлягають обговоренню, а також документ розпорядника інформації про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних”). Разом з тим, КДКП не оприлюднювала одноосібні ухвали своїх членів. Відтепер же Перелік чітко передбачає, що КДКП повинна оприлюднювати і такі рішення.

Отже, завдяки появі нових розпорядників в Переліку відкриті дані поступово перетворюються на повноцінне джерело для моніторингу та аналізу не тільки судової системи, а й суміжних інституцій.

Що далі?

Постанова №835 передбачає, що нові набори даних мають бути оприлюднені розпорядниками протягом 10 календарних днів. Водночас минуло вже два місяці з моменту ухвалення змін, а жоден з нових наборів досі не з’явився на Порталі відкритих даних (хоча деякі з них уже перебувають на модерації).

З огляду на те, що Мінцифра погоджувала зміни до Постанови № 835 з розпорядниками, а тому вони знали про нові набори та мали достатньо часу для підготовки, хочеться вірити, що затримка пов’язана з прагненням оприлюднити повні, якісні та інтероперабельні набори, які міститимуть усю історичну інформацію. Сподіваємося також, що розпорядники не обмежаться лише першим оприлюдненням, а забезпечуватимуть регулярне оновлення цих даних з частотою, що відповідає принципу оперативності.

Ми у Фундації DEJURE й надалі моніторитимемо реалізацію змін та підтримуватимемо подальше розширення Постанови №835, зокрема в частині відкритих даних у сфері правосуддя.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію NED.

---

^[1] Детальніше про це експерти Фундації зазначали в аналітиці “Звіти про авторозподіл судових справ: у чому відмінність від протоколів та нащо вони у формі відкритих даних?”: https://dejure.foundation/zvity_avtorozpodilu/.

^[2] Етична рада допомагає органам, які обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, оцінювати, чи відповідають кандидати вимогам професійної етики та доброчесності.

^[3] Дорадча група експертів допомагає органам, які призначають суддів Конституційного Суду, оцінювати моральні якості кандидатів та їхню професійну компетентність у сфері права.