Україна відмовлятиметься від іноземців у конкурсних комісіях?
Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з євроінтеграції та міністерка юстиції, під час години запитань до Уряду 6 грудня заявила, що відмову від незалежних іноземних експертів у конкурсних комісіях з добору суддів включать в Дорожню карту по законодавству ЄС щодо верховенства права.
Однак такі ідеї шкідливі і насправді суперечать нашій євроінтеграції.
Ключова роль міжнародних експертів у комісіях з добору суддів і суддівських органів — “золотий стандарт” доборів і оцінювання зараз. Зокрема, свого часу саме така комісія (Громадська рада міжнародних експертів) допомогла зрушити з мертвого місця судову реформу. Під час формування Вищого антикорсуду ГРМЕ не пропустила туди практично жодного явно недоброчесного кандидата.
На сьогодні лише в судовій системі комісій, де беруть участь міжнародні експерти — шість. В антикорупційних і інших органах — ще більше. Бо це показує ефективний результат. На відміну від комісій змішаного формату, куди, крім іноземців, входять ще українці, яких делегувала одіозна Рада суддів. Це значно знизило рівень конкурсів до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії. Більше розповідали тут.
РСУ систематично делегує туди осіб, які не мають нічого спільного із доброчесністю і професійністю: то фігуранта плівок Вовка, то голову Верховного Суду часів Януковича, то суддю, який звільнив з-під варти беркутівця, підозрюваного у вбивстві 3-х майданівців тощо. Якщо прибрати ще й міжнародних експертів — повернемося в доєвроінтеграційні часи Павла Вовка, Богдана Львова Павла Гречківського та інших.
Окрім того, подальше створення судів саме за ключової участі іноземців у процесі добору суддів — наші зобов’язання перед ЄС та іншими міжнародними партнерами. Це, наприклад, стосується і формування нового Вищого суду з публічно-правових спорів на заміну Окружному адмінсуду Києва.
Тому участь міжнародних експертів навпаки треба посилювати і розширювати, аж до моменту, коли в самому ЄС підтвердять, що наша система є не гіршою від їхньої. І саме це повинен мати в пріоритеті Уряд.
Зрештою, про довіру до системи як ключовий критерій в цьому переході каже й сама Ольга Стефанішина. Чому тоді Уряд хоче відмовлятися від того, що цю довіру нам здатне повернути — велика загадка.