Виступ депутата Маслова на URC 2025: як влада маніпулює судовою статистикою

“Із судами все добре, бо їхні рішення рідко оскаржують” — саме таку логіку озвучив голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов на конференції URC 2025.

10 липня на конференції URC 2025 Денис Маслов заявив, що низький відсоток оскаржених рішень у господарській юрисдикції свідчить про довіру до судової системи. За словами депутата, з півмільйона рішень оскаржено лише 20%, а змінено чи скасовано — 3,4%. На цій підставі він зробив висновок: “це означає, що судам здебільшого довіряють”.

Такий висновок — спрощений і поверхневий. Рівень довіри до судової влади не вимірюється судовою статистикою. Адже кількість оскаржених рішень — це показник навантаження чи ефективності правосуддя, втім аж ніяк не індикатор довіри.

Що насправді показує соціологія

Незалежні дослідження говорять протилежне. За даними Центру прав людини ZMINA, судовій системі довіряє лише 9% українців. Опитування Київського міжнародного інституту соціології і Фонду “Демініціативи” також показує тривожну тенденцію: майже 69% громадян не довіряють Верховному Суду — найвищій судовій інстанції в Україні.

Низька довіра — це не лише внутрішня проблема. Вона напряму впливає на інвестиційну привабливість держави. Іноземні інвестори ще у 2020 році поставили судову систему на перше місце серед бар’єрів для інвестування — вище навіть за корупцію. У 2021-му 87% респондентів відмітили слабку судову систему, як головне гальмо для розвитку бізнесу. У 2024-му  суди залишаються серед головних перепон для бізнесу — одразу після військової агресії РФ.

Чому кількість апеляцій — не мірило довіри

Невелика кількість скарг на судові рішення не означає, що люди довіряють судам. Часто це наслідок зовсім інших речей: обмеженого доступу до правосуддя, високі витрати, тривалі строки або ж просто небажання витрачати час і гроші на довгий процес без гарантій. У випадку Верховного Суду ситуацію ускладнюють так звані “касаційні фільтри”, через які багато скарг не переглядають.

Статистика, на яку посилається депутат Маслов, — це показники роботи судової системи, а не рівня довіри до неї. Для визначення останнього потрібні репрезентативні соціологічні дослідження, які охоплюють усе суспільство, а не лише тих, хто вже був у суді.

Без довіри — ні розвитку, ні відновлення

Недовіра до судів шкодить репутації України та позбавляє її економічного потенціалу. За деякими оцінками, країна щороку втрачає до 23% ВВП на душу населення через слабке верховенство права.

Попри це, влада все частіше демонструє рух у протилежному напрямку: згортання реформ, зволікання з добором суддів Конституційного Суду, спроби вивести з процесу міжнародних експертів.  

Сильна й незалежна судова система — це не просто вимога Євросоюзу, це основа економічної стабільності, інвестиційної привабливості та європейського майбутнього України. Без реальних змін у правосудді  не буде ні довіри, ні подальшого розвитку.