Взаємний порятунок: як ОАСК та Верховний Суд у 2022 році обмінялися рішеннями
Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) багатьом відомий переважно за “плівками Вовка”, які були оприлюднені в результаті розслідування НАБУ. Хтось може памʼятати цю установу за підготовку до повернення на посаду президента-втікача Януковича на початку повномасштабного вторгнення. І ці події припадають на час головування в ОАСКу одіозного Павла Вовка, якого тільки нещодавно звільнила з посади Вища рада правосуддя.
Втім і до Павла Вовка ОАСК виконував роль зручного суду для правлячих політичних сил. До 2010 року цю інстанцію очолював Олег Бачун, який втратив свою посаду в результаті протистояння з Андрієм Портновим. Детально про драму тих часів писав ще журналіст Мустафа Найєм в матеріалі “Війна хрещених батьків судової влади”.
Після звільнення з формулюванням “за порушення присяги”, Олег Бачун оскаржив це рішення і навіть виграв справу в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). У 2021 році він намагався повернутися до ОАСКу через суд, втім йому так і не вдалося там працевлаштуватися. Тільки зараз Олег Бачун розповів про схему, в якій, на його думку, за принципом кругової поруки Верховний Суд допоміг портновським ставленикам не допустити його в штат ОАСКу знову.
Ця історія відкрилася 1 квітня на засіданні Вищої ради правосуддя, яка розглядала питання відставки судді Олега Бачуна.
Як провалилися спроби Бачуна повернутися в ОАСК
Навіть після офіційного відновлення своїх повноважень у 2021 році, ОАСК не поновив Олега Бачуна на посаді. Тодішній заступник голови суду Євген Аблов відмовляв у зарахуванні його до штату. Ці дії суддя теж оскаржив у Львівському окружному адміністративному суді. Першу інстанцію програв, але вже Восьмий апеляційний адміністративний суд зобовʼязав ОАСК провести зарахування Бачуна до штату.
Щоб завадити такому поверненню, в гру вступила Державна судова адміністрація (ДСА): в 2022 році разом із ОАСК вони подали скаргу до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду (КАС ВС). І судді Верховного Суду – Шевцова, Данилевич та Смокович відкрили справу за скаргою ДСА та ОАСКу.
В цей же час в ОАСК надходить справа, фігурантом якої є одна з вищезгаданих суддів — Наталія Шевцова. Вона вирішила оскаржити висновок Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), яке знайшло в неї недостовірних відомостей в декларації на суму 2,6 млн грн. Згідно з матеріалами справи, у декларації за 2020 рік Шевцова не вказала нерухомість, якою користувались члени родини судді: донька проживала у будинку у Харкові, а чоловік та син судді понад півроку орендували квартиру у Будві в Чорногорії. Таке порушення – підстава для кримінального провадження за недостовірне декларування.
Далі відбувся взаємообмін комфортними рішеннями з різницею всього у кілька днів. 29 липня 2022 року суддя ОАСКу Олексій Огурцов врятував Шевцову від НАЗК — скасував висновок щодо неї, а суддя Верховного Суду Шевцова 2 серпня 2022 року зупинила дію рішення про зарахування до штату Олега Бачуна.
Олегу Бачуну не допомогли навіть заявлені відводи Шевцовій через такий дивний збіг обставин, який може вказувати на конфлікт інтересів. Судді Смокович, Данилевич та Шевцова визнали такий відвід необґрунтованим та передали його на розгляд іншому судді. Суддя КАС ВС Калашнікова відмовила у задоволенні клопотання про відвід Шевцової.
В результаті – судді КАС ВС Смокович, Данилевич та Шевцова розглянули скаргу ОАСКу та ДСА, скасували рішення суду 1 інстанції та апеляції і направили справу на новий розгляд. Таким чином питання відновлення Олега Бачуна на посаді відклалося в часі ще на кілька років, як і виплата суддівської винагороди. А Євген Аблов зміг уникнути відповідальності за дисциплінарним провадженням через не поновлення судді на посаді.
Не перша історія порятунку недоброчесних від Верховного суду
Верховний Суд не вперше допомагає суддям ОАСКу і ця історія ще одне підтвердження необхідності кадрового оновлення найвищої судової інстанції.
Наприклад, рішення ВС у справі Усатого дає можливість врятуватися від звільнення таким суддям ОАСКу як Кобилянський, Костенко та інші, які допомагали владі придушувати протести під час Революції Гідності, мають статки більші за доходи і ставали суддями завдяки родичам. Усього близько 180 недоброчесних суддів, серед яких є і судді-колаборанти, можуть залишитися на посадах завдяки рішенню в одній справі. Тобто судді, які мали б бути звільненими, продовжують отримувати колосальні кошти з бюджету і більше не переживають за покарання через свою недоброчесність.
Якщо із Окружним адмінсудом Києва вже все зрозуміло — він був ліквідований через свою корумпованість, то у випадку Верховного Суду ця історія вкотре додає сумнівів у ефективності роботи поточного складу. Нагадаємо, що до доброчесності більше 51% суддів у цій інстанції є питання.
Фундація DEJURE зібрала підкріплені фактами причини необхідності оновлення Верховного Суду: “Верховний Суд без масок: корупція, протидія реформам і російські паспорти”
