Як ВС намагається врятувати недоброчесних суддів начебто через прорахунки ВРП

До дисциплінарної відповідальності суддю можуть притягнути протягом 3 років з вчинення порушення. Однак підрахунок цього терміну зупиняється щойно скаргу на служителя Феміди отримує Вища рада правосуддя. Після відкриття справи,  Дисциплінарна палата має можливість розглянути її протягом 90 днів. 

Однак у Верховного Суду своя математика. У своєму намаганні саботувати очищення суддівського корпусу вони ухвалили чергове рішення, яке допоможе уникнути відповідальності, наприклад, суддям скандального Окружного адмінсуду Києва. А також тим служителям Феміди, які вчиняли порушення до 2022 року і навіть ті, щодо яких у ВРП вже відкриті справи до серпня 2021 року, але досі не розглянуті через вимушену дворічну перерву.

Некоректне обчислення трирічного строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності є однією з проблем, яка дозволяє судді уникнути покарання за проступок.

Як? Розповідаємо далі.

Так, у листопаді 2024 року Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення ВРП щодо судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Наталії Чернової, яка протягом 2018-2020 років не розглянула вчасно близько 40 справ про нетверезе водіння та відмову водіїв пройти огляд на стан сп’яніння. Коли строк притягнення до відповідальності водіїв сплив — вона закривала справи, а порушники уникали адмінвідповідальності. 

20 жовтня 2020 року на дії Чернової подали скаргу, у липні 2021 року Друга Дисциплінарна палата ВРП відкрила за нею справу, далі — не розглядала її аж до відновлення дисциплінарної функції Ради, листопада 2023. 

І уже в квітні 2024 року палата притягнула суддю за невжиття заходів щодо розгляду справ у строк (п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону “Про судоустрій і статус суддів”) та застосувала попередження. ВРП залишила рішення палати без змін. Як відомо з цих рішень, Наталія Чернова під час розгляду справи навіть не апелювала, що Рада порушила строки притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

У червні 2024 року Чернова звернулась до Великої Палати Верховного Суду та обґрунтувала скаргу тим, що:

• у її діях відсутні ознаки безпідставного затягування щодо розгляду справи — вона лише не вчиняла заходи для розгляду справ у строк;
• її дії не мали умислу, а проступок передбачає його наявність;
• строк притягнення її до відповідальності завершився щонайпізніше 26.05.2023, а дисциплінарне провадження не повинно перевищувати шістдесят днів з дня подачі скарги, тобто з 20.10.2020 (відповідно до редакції ст. 42 Закону “Про Вищу раду правосуддя”, яка була чинна на момент подачі скарги).

Зазначимо, що ст. 42 Закону “Про Вищу раду правосуддя” до змін у серпні 2023 року не містила норму, що днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної скарги. Закон передбачав, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги, а строк здійснення провадження не повинен перевищувати більше ніж 60 днів з моменту її отримання. Тому питання було в тому, як тлумачити “після отримання скарги”: чи це означає з моменту, коли ВРП отримала її, чи з дати відкриття справи? 

Тож на думку судді, її могли притягнути до відповідальності протягом 3х років з дня вчинення порушення плюс 60 днів розгляду скарги. А процес формування складу ВРП, вимушена перерва, законодавчі прогалини в регулюванні строків не можуть братися до уваги. ВРП ж заперечувала, що такий строк сплинув.

Що вирішила ВП ВС?

ВП ВС погодилась з ВРП, що суддя вчинила дисциплінарний проступок, проте скасувала це рішення на надуманих підставах, бо ВРП начебто не мотивувала, чому ж ще не спливло 3 роки для притягнення судді до відповідальності.

ВП ВС зазначила, що трирічний строк обчислюється з дати вчинення дисциплінарного проступку по дату накладення дисциплінарного стягнення (включно) з урахуванням того, що час тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження до такого трирічного строку не враховується. Тобто дійсно строк зупиняється на час здійснення дисциплінарного провадження.

Разом з тим, судді ВС прийшли до висновку, що в рішенні ВРП не наведено мотивів обчислення строку притягнення Чернової з урахуванням того, що вона ухвалювала рішення протягом 2018-2020 років, а своє рішення ДП ВРП ухвалила 3 квітня 2024 року. Тому рішення ВРП підлягає скасуванню, на думку Верховного Суду. Щобільше, ВП ВС зазначила, що за матеріалами справи дисциплінарне провадження відкрито саме 5 липня 2021 року, а не з дати подачі скарги.

Тобто ВП ВС не врахувала матеріали дисциплінарного провадження та доводи ВРП, що скаргу подано 22 жовтня 2020 року (дата початку дисциплінарного провадження), а отже, 3-річний строк притягнення судді до відповідальності зупинився до розгляду справи по суті.

Позиція ВС у схожих кейсах

Майже ідентична ситуація сталася у справі щодо судді Господарського суду Харківської області Івана Жигалкіна. Він у травні 2024 року отримав попередження від 3 ДП ВРП за порушення норм процесуального права у справі про банкрутство (за пп. “а” п. 1 ч. 1 ст. 106 Закону). ВП ВС також визнала рішення ВРП щодо Івана Жигалкіна невмотивованим з тих же міркувань, що і у випадку із Черновою — незазначення мотивів обчислення строків притягнення судді до відповідальності. Іван Жигалкін ухвалив рішення у 2019 році, а скарга щодо його дій надійшла до ВРП у 2020 році, тобто 3 річний строк притягнення мав би зупинитися ще у 2020 році.

Але відмінність в тому, що питання пропущеного строку під час розгляду справи щодо Чернової у ВРП навіть не обговорювалось, тоді як Жигалкін під час розгляду дисциплінарної справи обґрунтовував, що начебто строк сплив. 

Цікаво, що у рішенні ВП ВС за скаргою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Сергія Жигуліна суд звернув увагу на матеріали справи. ВП ВС не погодилась з доводами судді Жигуліна про сплив строку притягнення його до відповідальності. У самому рішенні ВРП було зазначено, що скаржник звернувся зі скаргою у червні 2020 року (також дата вчинення проступку), дисциплінарне провадження відкрите 31 травня 2021 року, тобто строк для застосування дисциплінарного стягнення у цьому випадку не сплинув. Хоча у рішенні ВРП фактично була відсутня мотивація, чому цей строк не сплинув до квітня 2024 року (дати накладення стягнення на суддю).

У іншому рішенні щодо судді Бериславського районного суду Херсонської області Валентини Миргород ВП ВС погодилась із ВРП, що оскільки суддя вчинила проступок у червні 2018 року, а у квітні 2020 року щодо неї надійшла скарга, то з цього моменту розпочато дисциплінарне провадження. Станом на лютий 2024 строк притягнення судді до відповідальності не сплив.

Проте у випадках суддів Жигалкіна та Чернової ВС різко змінив свій підхід, і мотивація ВРП  щодо строку притягнення до відповідальності набула важливого значення.

Чому так?

У низці рішень ДП ВРП та ВРП мотивування строків зводиться цитуванням ч. 1 ст. 109 Закону “Про судоустрій і статус суддів”. Далі — висновок дисциплінарного органу, що зазначений строк не закінчився. При цьому у рішеннях іноді відсутній розрахунок зупинення 3-річного строку у звʼязку з дисциплінарним провадженням. З матеріалів справи має бути зрозуміло, коли вчинено проступок, а коли — надійшла скарга до ВРП. Також відсутнє посилання на обчислення строку, навіть якщо суддя його і не оскаржує. Крім цього, загальновідомо, що з серпня 2021 по листопад 2023 ВРП не здійснювала дисциплінарну функцію з об’єктивних підстав (і це зазначається у кожному рішенні дисциплінарного органу).

Схоже,  справа зовсім не в мотивації рішення ВРП, адже такий строк відомий з матеріалів дисциплінарної справи. 

ВП ВС свідомо ставить під сумнів правила, що:

• обрахування строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності припиняється саме з дати отримання скарги;
• обрахування строків зупиняється на час здійснення такого провадження, тобто протягом всього часу від дати отримання скарги до дати накладення дисциплінарного стягнення.

Проте ВП ВС прямо не висловлює цю позицію у судовому рішенні, а перекладає цю “почесну місію” на ВРП, навіть якщо суддя під час розгляду дисциплінарної справи не порушував питання спливу строку.

Наслідки математики ВС

Якщо керуватись новою позицією ВС, то дисциплінарної відповідальності зможуть уникнути судді, які вчинили проступки до змін у закон у серпні 2023 року, і дисциплінарна скарга щодо яких подана до цього часу, але справу по ній не відкрили з різних причин.

Оскільки вже кінець 2024 року, то судді, які вчиняли порушення у 2018-2021 роках зможуть з легкістю уникнути дисциплінарної відповідальності: достатньо буде оскаржити рішення ВРП у Верховному Суді, якщо ВРП не зазначила мотиви обрахування строків притягнення до відповідальності. 

Самими лише рішеннями щодо Чернової і Жигалкіна ВС створює чимало ризиків для судової реформи, а саме — очищення суддівського корпусу. В результаті можуть врятуватись обвинувачені ОАСКівці за “плівками Вовка”: Євген Аблов, Богдан Санін, Ігор Погрібніченко (щодо яких справи за плівками станом на сьогодні не відкриті) та інших. Щодо голови ОАСКу Павла Вовка, то 3 ДП ВРП вже ухвалила рішення — запропонувала звільнити суддю. Залишається сподіватися, що Вовк не піде з позовом на ВРП, а ВП ВС не скасує рішення Ради  як невмотивоване, адже в ньому чітко вказано, як підрахувала строк. 

У протилежному випадку судді ВС лише сприятимуть кризі довіри довіру до того, як здійснює дисциплінарну функцію. Водночас це має спонукати ВРП дотримуватися пріоритезації розгляду справ, зокрема розглядати в першу чергу ті, наслідком яких є звільнення судді з посади та зазначати розрахунок строку притягнення судді до відповідальності.