«Їхні голоси переважають наші». Листування Стефанішиної показало, навіщо конкурсам міжнародні експерти

5 серпня НАБУ і САП повідомили колишній віцепрем’єр-міністерці з євроінтеграції Ользі Стефанішиній про нову підозру — у незаконному збагаченні. За версією слідства, вартість набутого нею майна перевищує її законні доходи та заощадження, а частину активів і витрат вона не задекларувала.

Під час обрання запобіжного заходу прокурор САП зачитав листування, яке, за версією слідства, свідчить про спроби впливати на конкурс на посаду голови НАЗК. У повідомленнях з  членами конкурсної комісії від влади Стефанішина обговорювала бажаних кандидатів, їхні оцінки, питання для співбесід та проходження до фіналу.

Остаточну правову оцінку цим обставинам має дати суд. Однак уже зараз цей епізод показує системний ризик: українські члени конкурсних комісій перебувають під впливом представників влади, звітують їм про перебіг відборів та отримують неформальні вказівки. Саме тому участь незалежних міжнародних експертів з вирішальним правом голосу, залишається одним із ключових запобіжників від керованих призначень.

Втручання у конкурс на голову НАЗК

За інформацією прокурора САП, Ольга Стефанішина та тодішній державний секретар Міністерства юстиції Олександр Буханевич обговорювали перебіг конкурсу на посаду голови НАЗК.

В одному з повідомлень Стефанішина назвала кандидата, якого вважала пріоритетним: 

Стефанішина: “Павлущик (ред. – поточний голова НАЗК), Степанян (ред. – керівник департаменту Міноборони), Гацелюк (ред. – член ВККС), Гупяк (ред. – поточний заступник голови НАЗК, експрацівник ДБР). ”

Стефанішина: “Гупяк в пріоритеті”.

Буханевич: “Зрозумів”.

Також Буханевич пересилав Стефанішиній листування, де йшла мова про те, що один з кандидатів та чинний член ВККС – Гацелюк – не проходить. Однак одна з членкинь конкурсної комісії (ймовірно Івановська) зазначала, що вона спільно з іншою членкинею комісії Наталією Оніщенко з усіх сил доводила, що Гацелюка треба пропустити.

Чому ж Гацелюка так активно «пропихували»?Показовою є робота Гацелюка у ВККС. По перше, Віталій Гацелюк — один з членів ВККС, які 4 серпня рекомендували перевести 6 суддів скандального Окружного адміністративного суду міста Києва до іншого суду, де вони почнуть ухвалювати рішення іменем України.

Також він не підтримав рекомендацію звільнити суддю Майдану Андрія Ключника, який у 2014 році взяв під варту активіста Євромайдану.

Окрім цього, Гацелюк проголосував за рекомендацію Кирила Олійника на посаду судді, хоча кандидат не зміг переконливо пояснити походження майна та мав ще купу претензій від громадськості.

Чому Гацелюка не варто було пропускати?Питання виникли й до самого Гацелюка. Під час співбесіди на голову НАЗК він не надав документів, які б підтверджували походження коштів на майно, придбане його дружиною під час війни майже за 6 млн грн. Комісія також запитувала його про невказаний у декларації дохід і членство у двох організаціях.

Віталій Гацелюк наразі є кандидатом до Вищої ради правосуддя. У ВККС він голосував лише за те, чи рекомендувати призначення чи звільнення суддів. У ВРП він, потенційно, ухвалюватиме остаточне рішення з цих питань.

Листування саме по собі не доводить, що він виконував вказівки влади. Але воно показує, що представники влади вважали його своїм бажаним кандидатом і намагалися допомогти йому пройти конкурс.

Також, однією з членкинь від української сторони по добору голови НАЗК була Тетяна Цувіна. Ще до поточної ситуації ми писали про можливий вплив на неї щодо в рамках цього ж конкурсу на голову НАЗК.

Йшлося, зокрема, про синхронне голосування членів комісії за провладного кандидата. Цувіна, яка зараз хоче потрапити у Вищу раду правосуддя, на співбесіді з Етичною радою заперечила будь-який тиск або комунікацію з Кабміном щодо кандидатів. Якщо описані слідством обставини справи Стефанішиної підтвердяться, це означатиме, що окремі члени конкурсної комісії могли погоджувати свої дії з представниками влади. А це, відповідно, свідчитиме, що небажаному кандидату можна занизити оцінки, а погодженому — допомогти пройти до фіналу.

Найбільш показовий фрагмент листування стосується міжнародних членів конкурсної комісії. Буханевич переслав Стефанішиній повідомлення про те, що один із кандидатів опинився під загрозою через позицію міжнародних експертів: 

…але судячи з реакції міжнародних членів комісії сказав… сказав, що цей кандидат під сумнівом. Андрій (ред. – ймовірно член конкурсної комісії від донора Андрій Козлов) його переконає, і всі вони від донорів, тобто їх голоси переважають наші”.

Ця фраза фактично пояснює, чому міжнародні експерти мають не просто входити до складу конкурсної комісії, а мати вирішальний голос при прийнятті рішеннь. Вони не інтегровані в українські політичні чи корпоративні зв’язки, а тому значно менш вразливі до неформального впливу.

Міжнародників потрібно повернути до відбору ВККС

Конкурс на посаду голови НАЗК завершився у лютому 2024 року. Уже 6 грудня того ж року Стефанішина, яка тоді була віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та міністеркою юстиції, заявила під час години запитань до уряду, що Україна має поступово відмовлятись від участі міжнародних експертів у конкурсах.

Оприлюднене листування показує, наскільки небезпечною була б така відмова. Якщо виходити з озвучених прокурором повідомлень, саме позиція міжнародних членів конкурсної комісії могла зірвати просування окремих заздалегідь погоджених кандидатів. Проблема для політичних сил полягала в тому, що участь міжнародних експертів значно ускладнювала перетворити конкурс на керований процес.

Саме тому ця історія має значення не лише для оцінки конкурсу на посаду голови НАЗК. Вона показує, чому участь міжнародних експертів є критично важливою під час наступного формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та добору суддів Верховного суду.

План Ukraine Facility вже передбачає, що до IV кварталу 2026 року Україна має повернути міжнародних експертів до конкурсної комісії з добору членів ВККС.

Це не формальна вимога Європейського Союзу, а одна з ключових гарантій незалежності майбутнього добору суддів. Без участі міжнародних експертів новий склад ВККС відбиратиме конкурсна комісія, сформована за участю представників українських інституцій, які є вразливими до неформального політичного чи корпоративного впливу, який проявився під час конкурсу на голову НАЗК.

Якщо подібний сценарій повториться під час формування ВККС, під загрозою опиниться вже не окремий конкурс, а вся система добору суддів. Саме тому повернення міжнародних експертів є необхідною умовою збереження незалежності цього процесу.