Зникнення справи судді Кирила Гарника: Вища рада правосуддя уникає звернення до Генпрокурора

Вища рада правосуддя підтвердила особливий статус двох найбільш скандальних судів країни — ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) та Печерського райсуду столиці. Хоча версії зникнення матеріалів справи судді Кирила Гарника суперечать одна одній та загрожують авторитету правосуддя, ВРП уникає звернення до Офісу Генпрокурора для реєстрації кримінального провадження.

Йдеться про адміністративне правопорушення, за яким суддя ОАСК Кирило Гарник відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за кермом автомобіля. Справу розглядав Печерський районний суд Києва, однак у процесі розгляду матеріали зникли. Це унеможливило завершення провадження та притягнення судді до адміністративної відповідальності.

На засіданні 8 грудня ВРП розглядали питання про звернення до Офісу Генпрокурора, тому що існують дві суперечні версії зникнення матеріалів — від поліції та апарату Печерського райсуду.

1. Керівниця апарату Печерського райсуду Наталія Ліннік, допитана як свідок на засіданні Другої дисциплінарної палати ВРП, заявила, що особисто передала матеріали справи працівнику поліції, який нібито розписався у супровідному листі та отримав також інші справи. Водночас вона не змогла назвати конкретну особу, якій передала матеріали, а жодних документальних підтверджень передачі — ані супровідного листа, ані інших доказів — не існує. Ба більше, сам Печерський райсуд офіційно повідомив, що того дня жодних інших справ поліції не передавав. 
2. Натомість поліція стверджує, що матеріали справи їм надіслали поштою. Однак після відкриття конверта з’ясувалося, що матеріалів немає, про що в поліції склали відповідний акт.

Керівниця апарату відіграє важливу роль у документообізі суду. Раніше журналісти «Радіо Свобода» вже знаходили аномалії з авторозподілом справ за участі Андрія Портнова, які розглядали в Печерському суді. 

У такий спосіб, існують дві взаємозамінні версії подій, у яких встановити істину можуть  органи правопорядку:

1. Саме тому член ВРП Роман Маселко запропонував звернутися до Офісу Генерального прокурора, аби зареєструвати кримінальне провадження про  можливе навмисне знищення матеріалів справи та надання неправдивих показань свідком (ст. 357 та 384 Кримінального кодексу України).
2. Проти цієї пропозиції виступили члени ВРП Сергій Бурлаков та Олександр Сасевич. Вони запропонували відкласти звернення до ОГП до завершення розгляду дисциплінарної справи щодо Кирила Гарника повним складом ВРП.
3. Роман Маселко наголосив, що ВРП вже неодноразово зверталася до органів правопорядку ще до завершення дисциплінарних проваджень. Окрім того, кримінальні правопорушення мають строки давності, а затягування створює ризик закінчнення строків та уникнення відповідальності винними. Утім, більшість членів ВРП підтримали позицію про відкладення звернення до Офісу Генпрокурора.

Зникнення матеріалів справи фактично зіграло на користь судді Гарнику — це дозволило йому уникнути адміністративної відповідальності, і, можливо, навіть звільнення. Ситуація має всі ознаки кругової поруки: Печерський райсуд фактично «прикрив» суддю ОАСК, а Вища рада правосуддя, уникаючи ініціювання кримінального провадження, підтвердила недоторканність двох скандальних судів — ОАСКу та Печерського райсуду.

До цього варто додати й той факт, що за майже два роки з моменту відновлення дисциплінарної функції Ради з понад п’ятдесяти суддів Окружного адмінсуду звільнили лише трьох, хоча справи “оасківців” є резонансними та мають статус пріоритетних.

Детальніше про Кирила Гарника та його справу в Печерському суді дивіться в нашому YouTube-відео: