Звіт Єврокомісії: з нинішнім темпом реформ Україна вступить до ЄС лише через 22 роки
За нинішнього темпу реформ ми дістанемось ЄС лише через 22 роки — такий висновок робить Сергій Сидоренко в статті на “Європейській правді”. Попри оптимістичні заяви українських посадовців, цьогорічний звіт Єврокомісії про розширення ЄС мав би стати для України не приводом для радості, а сигналом тривоги.
Україна вперше отримала середню оцінку реформ вище за “2 бали”. Втім, цього вдалось досягти не завдяки реформом, а технічній процедурі – скринінгу національного законодавства.
Єврокомісія не констатувала “відкат реформ” і навіть назвала Україну серед чотирьох лідерів розширення поряд із Чорногорією, Албанією та Молдовою. Але ми — останні у цій четвірці і ризикуємо випасти навіть із кола “країн першої хвилі”. У Брюсселі дедалі частіше говорять про “нове тріо” кандидатів — Чорногорію, Албанію та Молдову, без України.
Якщо Україна рухатиметься з нинішньою швидкістю, до членства в ЄС ми дійдемо не раніше, ніж через 22 роки. Для порівняння, за останній рік Молдова рухалась уп’ятеро швидше і вже обігнала Україну. Її прогрес — +13 балів, тоді як український лише + 2,5. Оцінки щодо правосуддя гірші — лише в Туреччини та Грузії.
Попри дипломатичний тон звіту, його головний меседж однозначний: немає реформ — не буде вступу. Звіт про розширення – це попередження владі: треба повертатися до реальних змін у правосудді, антикорупції та верховенстві права. А завдання для України на наступний рік від Єврокомісії у сфері правосуддя збігаються із тими, які адвокатує DEJURE:
- забезпечити продовження участі міжнародних експертів у відбіркових комісіях, зокрема під час добору членів Вищої кваліфкомісії суддів;
- провести очищення та добір нових суддів Верховного Суду із суттєвим залученням міжнародних експертів;
- без зволікань заповнити вакантні посади у Конституційному Суді;
- запустити роботу спеціалізованих адміністративних судів, що мають замінити Окружний адмінсуд Києва;
- прискорити кваліфікаційне оцінювання та конкурси на посади суддів із залученням Громадської ради доброчесності;
- Вищій раді правосуддя пришвидшити розгляд подань ВККС щодо звільнення суддів і пріоритетних дисциплінарних скарг;
- розпочати реформу адвокатури, Ради суддів та правничої освіти.
Влада може говорити про складність реформування в умовах війни. Втім, війна аж ніяк не перешкоджає реформувати систему правосуддя. А можливе повернення на посаду скандальних екссуддів як-от Павло Вовк та Інна Отрош аж ніяк не свідчить про очищення судів та європейський шлях.
