Більшість українців підтримує продовження судової реформи під час війни

Опитування КМІС, проведене на запит Фундації DEJURE, показує: попри війну, більшість українців підтримує продовження судової реформи. Водночас громадяни критично оцінюють дії влади щодо наближення правосуддя до стандартів ЄС, демонструють низький рівень довіри до судів і підтримують активнішу роль міжнародних партнерів у просуванні реформ.

Ці результати важливі в контексті переговорів України про вступ до ЄС, і особливо — під час відкриття переговорних кластерів. Реформа правосуддя належить до базових питань верховенства права, від яких залежить не лише формальне виконання євроінтеграційних зобов’язань, а й спроможність держави забезпечувати справедливість та рівність усіх громадян перед законом.

Дані свідчать, що більшість українців не вважає воєнний стан достатньою підставою для відкладення змін у сфері правосуддя.

82,9% українців підтримують продовження судової реформи

82,9% респондентів вважають, що Україна має продовжувати судову реформу попри війну та інші виклики, зокрема проблеми в енергетиці.

50,2% відповіли, що реформу точно потрібно продовжувати. Ще 32,7% — що її радше потрібно продовжувати.

Проти продовження реформи висловилися 11,9% опитаних.

Цей результат показує, що суспільна підтримка судової реформи зберігається навіть за умов високої безпекової та економічної напруги. Для української влади це означає, що контекст війни лише посилює запит на справедливість серед громадян та підвищує вимоги до послідовності та обґрунтованості судової реформи.

71,1% вважають, що влада робить недостатньо для реформи 

71,1% українців вважають, що українська влада, включно з Президентом, робить недостатньо для наближення судів і системи правосуддя до стандартів ЄС.

30,5% оцінюють ці дії як цілком недостатні, 40,6% — як радше недостатні.

Достатніми дії влади вважають 22,5% респондентів.

Ці дані вказують на значний розрив між задекларованим євроінтеграційним курсом і суспільним сприйняттям фактичного прогресу в судовій реформі. Йдеться не лише про швидкість ухвалення рішень, а й про довіру до їхньої змістовності.

Для сфери правосуддя формальне виконання кроків саме по собі не є достатнім. Важливо, чи призводять ці кроки до доброчесного добору суддів, ефективного кваліфікаційного оцінювання, прозорої роботи ВРП і ВККС, належної дисциплінарної практики та реального зменшення політичного впливу на судову систему.

Довіра до судів залишається низькою

73,9% громадян не довіряють українським судам. 

30,5% не довіряють зовсім, 43,4% — радше не довіряють.

Часткову довіру до судів висловили 22,3% респондентів. Повністю довіряють судам лише 2,3%.

Опитування не пояснює причин такої недовіри, але її масштаб свідчить про глибоку інституційну проблему. Відновлення довіри потребує системних змін: добору суддів за критеріями професійності й доброчесності, ефективної перевірки чинних суддів, та відкритості інформації про судову систему.

Двоє з трьох українців  підтримують активнішу роль міжнародних партнерів у реформах

65,5% респондентів вважають, що міжнародні партнери та ЄС мають рішучіше вимагати від української влади подальших кроків у реформах, зокрема у сфері правосуддя та антикорупції.

29% не підтримують такий підхід і вважають його втручанням у внутрішні справи.

Цей результат демонструє, що для значної частини суспільства участь міжнародних партнерів у просуванні реформ сприймається як один із механізмів підтримки змін.

У сфері правосуддя це має практичне значення. Ми вже не раз наголошували зокрема на важливості участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях ВККС. Тим паче, що ця вимога є в плані Качки-Кос.

Зовнішні умови залишаються важливими для темпу реформ

Лише 24,2% українців вважають, що влада продовжить реформи в поточному темпі, навіть якщо міжнародні партнери зменшать фінансовий або політичний важіль «реформи в обмін на фінансування» .

43,8% очікують, що реформи триватимуть, але повільніше. Ще 21,8% вважають, що без такого важеля влада не продовжуватиме реформи.

Отже, 65,6% громадян пов’язують темп або сам факт продовження реформ із наявністю зовнішніх умов.

Методологія

Опитування “Громадська думка та погляди населення України” проведене Київським міжнародним інститутом соціології у травні–червні 2026 року на запит Фундації DEJURE.

Польовий етап тривав з 7 травня до 3 червня 2026 року. Метод — телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI).

Опитано 2 007 повнолітніх громадян України, які на момент опитування проживали на підконтрольній Україні території.

До вибірки не входили мешканці тимчасово окупованих територій і громадяни, які виїхали з України після 24 лютого 2022 року.