До реформи адвокатури залучили депутата з вироком Вищого антикорупційного суду і підозрою від НАБУ

Уряд залучив до реформування адвокатури народного депутата з вироком від Вищого антикорупційного суду та підозрою від НАБУ. Мова про Анатолія Гунька, який тепер в межах робочої групи буде напрацьовувати зміни до законодавства про адвокатуру.

У серпні 2023 року НАБУ та САП викрили Анатолія Гунька і двох його спільників на отриманні $85 тисяч від підприємця. Після оголошення підозри депутата оперативно виключили з фракції «Слуга народу».

• Згодом суд встановив, що Гунько, який на той момент очолював тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань корупції в структурах Національної академії аграрних наук (НААН), підбурював представника приватної компанії дати хабар. Гроші мали забезпечити передачу приватній компанії земель, які перебували в постійному користуванні НААН, площею близько 1700 гектарів. Загальна сума домовленостей становила $221 тисячу, під час передачі частини цих грошей депутата і затримали. ВАКС засудив Гунька до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна. Зараз справу розглядає апеляційна палата ВАКСу, тому Гунько і досі є народним депутатом. 
• Крім того, кілька днів після залучення до робочої групи з реформування адвокатури, Анатолій Гунько отримав нову підозру від НАБУ та СБУ. За даними слідства, він причетний до організації схеми з привласнення майна НААН на суму понад 30 млн грн.
• Також до робочої групи увійшов нардеп Роман Бабій, відомий так званою «лазівкою Бабія». Завдяки їй десятки недоброчесних суддів змогли отримати подання про призначення на посаду судді безстроково без завершення кваліфікаційного оцінювання. Відповідно завдяки лазівці Бабія та рішенню Верховного Суду зберегла посаду судді скандальна Інна Отрош-молодша. 

Реформа адвокатури в Україні залишається заблокованою роками. Серед ключових проблем — відсутність ротації керівництва в органах самоврядування, відмова від виборів під приводом воєнного стану, корупційні ризики під час допуску до професії, фінансова непрозорість, неефективність та закритість дисциплінарних процедур. Це підриває довіру до інституту адвокатури та не відповідає європейським стандартам. 

Конкретні рішення цих проблем викладені в Дорожній карті реформи адвокатури, яку підготували Фундація DEJURE спільно з Центром протидії корупції, Центром політико-правових реформ та групою адвокатів. Також у грудні 2025 року ми презентували відповідну аналітичну довідку. Серед запропонованих кроків — електронне голосування на виборах органів адвокатського самоврядування за принципом «один адвокат — один голос», прозорий і уніфікований кваліфікаційний іспит, скасування монополії Вищої школи адвокатури, запровадження незалежних дисциплінарних органів з відкритим реєстром рішень та щорічний зовнішній аудит фінансів адвокатури. Ці пункти з нашої Дорожньої карти збігаються з викладеним в проєкті Антикорупційної стратегії Національного агентства із запобігання корупції на 2026–2030 роки. 

Водночас, для якісного оновлення складу органів адвокатського самоврядування необхідним є створення незалежної комісії з міжнародними експертами, яка перевірятиме на доброчесність кандидатів в органи адвокатури національного рівня. Цей механізм вже виправдав себе під час перезавантаження органів суддівського врядування. 

Залучення до робочої групи з реформування адвокатури політика з вироком ВАКС і новою підозрою навряд чи допоможе досягти заявлених урядом цілей. У робочій групі є визнані експерти від громадськості, утім присутність людей із корупційним бекграундом та сумнівними законодавчими пропозиціями створює репутаційні ризики.  Це не перший випадок, коли до відбіркових чи органів реформування залучають людей із проблемною репутацією. Раніше генеральний прокурор Кравченко призначив скандально відомого адвоката Олексія Шевчука до комісії з добору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У підсумку участь Анатолія Гунька у робочій групи з реформування адвокатури ставить під сумнів щирість намірів уряду в цій сфері. За таких умов складно очікувати системних змін, які відповідали б суспільному запиту та європейським стандартам.